Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія

КОНТРОЛЬ «ДИРЕКЦІЇ МИТ У ЛЬВОВІ» ЗА ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ (1920-ТІ РР.)

Микола БАРМАК — 2025-03-10

Анотація. Мета статті – проаналізувати особливості та роль контрольних функцій «Дирекції мит у Львові» в 1920-х роках щодо регулювання експортно-імпортних операцій. Дослідити правові, економічні та організаційні аспекти митного контролю у контексті політичної та економічної ситуації міжвоєнної Польщі. Висвітлити вплив митного контролю на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, обмеження контрабанди та підтримку національної фінансової безпеки. Методологія дослідження. Для досягнення мети дослідження використовувалися такі методи: історико-порівняльний, що дав можливість простежити еволюцію організаційних структур та підходів – до контролю «Дирекції мит у Львові» за експортно-імпортними операціями; архівно-документальний використовувався для детального вивчення та аналізу джерел, що стосувалися діяльності митних органів; статистичний – забезпечив якісний і кількісний аналіз обсягів експорту та імпорту, рівень митних зборів, структуру товарообігу тощо; системний дозволив комплексно розглянути «Дирекцію мит у Львові» як елемент загальної соціально-економічної і фінансової політики Польщі. Наукова новизна. У дослідженні вперше проведено системний аналіз функцій та ролі «Дирекції мит у Львові» як дієвого інструменту контролю за експортно-імпортними операціями в умовах повоєнного відновлення та економічних викликів 1920-х рр. Вивчено специфіку експортно-імпортних операцій, охарактеризовано їх особливості та тенденції, включаючи типи товарів, що підлягали контролю та механізми, які застосовувалися для їх регулювання. Це дозволило краще зрозуміти соціально-економічну ситуацію в Польщі, її вплив на розвиток економіки. Висновки. Діяльність «Дирекції мит у Львові» в 1920-х рр. відіграла ключову роль в регулюванні експортно-імпортних операцій, забезпечуючи не лише контроль за дотриманням митних правил, але й сприяючи економічному розвитку держави. Митний контроль був необхідним для підтримання стабільності економіки у складних політичних умовах досліджуваного періоду. Контроль за експортно-імпортними операціями підпорядковувався не лише внутрішнім регуляціям, але й зовнішнім політичним чинникам, таким як зміни у міжнародних відносинах, нові торгові угоди та зміни в законодавстві, які суттєво впливали на митну політику. Загалом, «Дирекція мит у Львові» продемонструвала здатність адаптуватися до нових економічних реалій, вносячи зміни в процедури контролю за експортно-імпортними операціями.

ПУБЛІЦИСТИКА БОГДАНА ХАВАРІВСЬКОГО (ЛИПЕНЬ 1975 – СІЧЕНЬ 1991 РР.)

Галина БУЯК — 2025-03-10

Анотація. Мета статті полягає у дослідженні та аналізі публіцистики Богдана Хаварівського у вказаний період. Авторка прагнула висвітлити ключові теми, ідейні напрямки та стильову своєрідність його публікацій, а також визначити їх вплив на суспільно-політичну думку досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що включає такі методи: історико-біографічний, контент-аналізу, порівняльний, герменевтичний. Застосування зазначених методів забезпечило всебічний аналіз досліджуваної проблеми. Наукова новизна полягає у наступному: вперше здійснено систематизований аналіз публіцистики Б. Хаварівського (липень 1975 – січень 1991 рр.). Висвітлено вплив тогочасних суспільно-політичних обставин на тематику і змістове наповнення публікацій. Уведено до наукового вжитку періодичні видання і архівні джерела, що дають можливість глибше дослідити задекларовану проблематику. Висновки. Б. Хаварівський зробив вагомий внесок у розвиток української публіцистики досліджуваного часу. Проблематика змістового наповнення здебільшого зосереджена на публікаціях ідеологічного характеру. Серед основних тем – ювілеї, такі як 50-річчя утворення СРСР та 40-річчя возз’єднання з радянською Україною, а також переміщення газети «Іскра» тощо.

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ: ВІД РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ДО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014–2022)

Надія ВОЛІК — 2025-03-10

Анотація. Українські церкви історично виконували об’єднавчу та державотворчу роль, сприяючи формуванню національної ідентичності та підтримуючи духовні основи суспільства. Однак сьогодні релігійний фактор часто використовується як дестабілізуючий елемент у державі. Метою пропонованого дослідження є аналіз діяльності духовенства та релігійних громад УПЦ МП упродовж 2014–2022 рр. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу, що поєднує історичний, соціологічний та політологічний аналіз. Використано метод контент-аналізу офіційних заяв УПЦ МП, медійних публікацій тощо. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі стратегічних ініціатив УПЦ МП в умовах соціально-політичної кризи та відкритої російсько-української війни. Вперше зроблено спробу систематизації подій, що відображають зміну позиції УПЦ МП у контексті її впливу на національну безпеку та єдність українського суспільства. Також досліджено вплив зовнішніх факторів, зокрема російської пропаганди, на діяльність УПЦ МП та її роль у внутрішньодержавних процесах. У висновках зазначається, що, хоча УПЦ МП історично виконувала функцію духовної та культурної інституції для багатьох українців, її асоціація з російськими політичними та ідеологічними наративами в період новітньої історії України значно підірвала її роль як об’єднавчої сили. Натомість дії духовенства УПЦ МП часто співпадали з дестабілізуючими подіями, що призвело до зростання недовіри та закликів до посилення регулювання діяльності релігійних організацій, які сприймаються як такі, що зазнають впливу з боку іноземних сил. Ця ситуація демонструє складні виклики, пов’язані зі збереженням релігійної свободи та забезпеченням національної безпеки в умовах війни, яка триває сьогодні.

СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (КІНЕЦЬ 1980-Х – ПОЧАТОК 1990-Х РР.)

Олександр ВОЛОЩУК — 2025-03-10

Анотація. Мета статті – проаналізувати соціально-економічне становище сільського населення Тернопільської області в період кінця 1980-х – початку 1990-х рр., встановити основні причини та чинники, що сприяли зростанню бідності в регіоні. Дослідити вплив аграрної кризи, занепаду колективних господарств та початкових етапів ринкових реформ на добробут сільських жителів, а також простежити зміни в соціальній структурі та рівень життя селян за вказаний період. Методологія дослідження. Автором використано міждисциплінарний підхід, що поєднує історичні, економічні та соціологічні методи аналізу. Основними методами дослідження є: історико-генетичний – для вивчення еволюції соціально-економічних процесів у сільській місцевості Тернопільської області на тлі суспільних змін в СРСР та Україні в кінці 1980-х – початку 1990-х рр.; порівняльного аналізу – для зіставлення економічних показників різних регіонів України та визначення специфіки розвитку сільських районів Тернопільської області; статистичний аналіз з метою обробки та інтерпретації даних про рівень доходів, зайнятості та житлових умов сільського населення; соціологічний – для вивчення думок та настроїв селян через опитування, інтерв’ю та аналіз письмових свідчень очевидців тогочасних подій; документальний – для аналізу документальних матеріалів, місцевих рішень та преси, які відображають державну політику щодо сільських районів та її наслідки. Наукова новизна. Здійснено спробу комплексного аналізу соціально-економічного становища сільського населення Тернопільської області кінця 1980-х – початку 1990-х рр., що дало можливість глибше розкрити особливості регіональних процесів бідності в умовах переходу від планової економіки – до ринкової. Визначено специфічні чинники бідності сільського населення Тернопільщини, такі, як-от: занепад колективного сільського господарства, відсутність державної підтримки в перехідний період. Введено до наукового вжитку документи місцевих органів влади та статистичні дані, що дозволило цілісно й системно проаналізувати задекларовану проблематику. Оцінено вплив аграрної кризи на рівень життя сільського населення, а також аналіз конкретних наслідків економічних реформ для селян в умовах загострення економічної нестабільності. Висновки. Зростання бідності сільського населення Тернопільської області у кінці 1980-х – початку 1990-х рр. обумовлено сукупністю соціально-економічних і політичних чинників. Основними причинами цього явища стали крах колективної системи господарювання, дефіцит інвестицій у сільське господарство та недостатня підтримка з боку держави під час переходу до ринкової економіки. Аграрна криза стала каталізатором економічного занепаду в сільських районах, що сприяло значному скороченню зайнятості в сільськогосподарському секторі. Колективні господарства не могли забезпечити достатній рівень доходів для селян. Недостатня державна підтримка в умовах трансформаційних процесів посилила кризові явища в сільській місцевості. Програми реформування аграрного сектору не враховували регіональні особливості та потреби сільського населення, що сприяло соціальному занепаду та посиленню економічної нерівності між містом і селом.

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Юлія ГРАБЕЦЬ — 2025-03-10

Анотація. Мета дослідження полягає в аналізі основних напрямків просвітницької діяльності Греко-Католицької Церкви в контексті соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку українців у Східній Галичині в міжвоєнний період. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні та аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування головних напрямків просвітницької діяльності греко-католицького духовенства Східної Галичини в міжвоєнний період. Висновки. Просвітницька робота греко-католицького духовенства господарсько-економічного, культурно-освітнього та національного напрямків була основою збереження самобутнього розвитку українців на теренах Східної Галичини. Увага священників до актуальних соціальних проблем і співпраця з кооперативами, господарськими організаціями та товариствами («Сільський Господар», «Відродження», «Дністер» тощо) сприяла відновленню регіону після війни, допомагала віруючим покращувати власне матеріальне становище. Завдяки ініціативі Церкви збільшилась кількість приватних навчальних закладів з рідною мовою викладання. Випуск релігійної преси, комплектація парафіяльних бібліотек якісною літературою, зокрема й на морально-релігійну тематику, дозволяли поширювати національні та релігійні цінності.

СЛУЖБОВІ ПОРУШЕННЯ ПРАЦІВНИКАМИ МИТНОЇ ВАРТИ «ДИРЕКЦІЇ МИТ У ЛЬВОВІ» ДИСЦИПЛІНАРНИХ ВИМОГ (1920-ТІ РР.)

Сергій ГУМЕННИЙ — 2025-03-10

Анотація. Мета статті – проаналізувати службові порушення працівниками митної варти «Дирекції мит у Львові» дисциплінарних вимог у 1920-х рр. для виявлення їх характеру, причин і наслідків, а також особливостей функціонування митної служби в умовах окресленого періоду. Це допоможе зрозуміти роль людського чинника на дисципліну працівників та ефективність функціонування «Дирекції мит у Львові». Методологія дослідження. Історико-порівняльний метод використовується для аналізу архівних документів, законодавчих актів, звітів, службових записок та інших матеріалів, пов’язаних із діяльністю митної варти «Дирекції мит у Львові» в окреслений період. Застосовувався для порівняння характеру порушень працівниками митної варти «Дирекції мит у Львові» з іншими інспекторатами митної варти. Соціально-економічний аналіз використовувався для вивчення впливу економічної нестабільності, соціальних умов і корупції на поведінку працівників митної варти. Міждисциплінарний підхід застосовувався для поєднання історичних, правових і соціологічних методів для комплексного вивчення проблеми. Наукова новизна. Вперше проведено системний аналіз службових порушень працівниками митної варти «Дирекції мит у Львові» щодо дотримання дисциплінарних вимог у 1920-х рр. Розширено знання про організацію та функціонування митної варти «Дирекції мит у Львові» з точки зору впливу соціально-економічних та політичних обставин на професійну етику та дисципліну працівників. Виявлено особливості дисциплінарних порушень, включаючи типові дії, а також їх мотивацію. Висновки. У 1920-х рр. порушення працівниками митної варти «Дирекції мит у Львові» дисциплінарних вимог були типовим явищем. Вони мали як індивідуальний, так і системний характер, що свідчило про недоліки в організації роботи митної варти, зокрема у забезпеченні дисципліни та професійної етики. Найпоширенішими видами порушень були недотримання професійних обов’язків; порушення дисциплінарних вимог через низький рівень підготовки працівників митної варти; недостатній рівень контролю та внутрішнього нагляду; зловживання алкогольними напоями тощо. Наслідки порушень дисциплінарних вимог працівниками митної варти призводили до зниження ефективності роботи митних структур і втрати довіри до державних інституцій серед місцевого населення.

БОРОТЬБА «ДИРЕКЦІЇ МИТ У ЛЬВОВІ» З ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВОМ (1920-І РР.)

Олександр ДОБРЖАНСЬКИЙ — 2025-03-10

Анотація. Мета статті полягає в аналізі організаційних заходів та правових механізмів, які використовувалися «Дирекцією мит у Львові» для протидії розповсюдженню фальшивих грошей у 1920-х рр. У дослідженні здійснено аналіз ролі державних інституцій, таких, як-от: митні органи, у забезпеченні економічної стабільності та захисті національної валюти від фальсифікації. Методологія дослідження передбачала використання таких основних методів: історичного – для дослідження подій і явищ в їх хронологічному розвитку, відновлення історичного контексту діяльності «Дирекції мит у Львові» в боротьбі з фальшивомонетництвом; порівняльного – з метою зіставлення боротьби з фальшивомонетництвом у Львові з аналогічними процесами в інших регіонах Польщі, що дало змогу зрозуміти особливості та ефективність заходів, вжитих «Дирекцією мит у Львові»; правового аналізу законодавства та нормативних актів, які регулювали боротьбу з фальшивомонетниками, а також правові засоби, якими користувалися митні органи та суди в цей період; соціально-економічний аналізу для дослідження впливу фальшивомонетництва на економіку Польщі та загальний соціально-економічний стан у 1920-х рр.; статистичного аналізу для збирання і обробка статистичних даних про кількість затриманих фальшивомонетників, кількість вилучених фальшивих грошей та ефективність заходів боротьби. Наукова новизна задекларованої проблематики полягає в тому, що боротьба «Дирекції мит у Львові» з фальшивомонетниками практично не вивчалася в українській історіографії. Тим не менше, висвітлення таких локальних тем дає можливість заповнити прогалини у вивченні соціально-економічної історії у 1920-х рр. Дослідження боротьби митних структур Польщі з фальшивомонетниками дозволяє глибше зрозуміти економічні проблеми, що виникали на тлі інфляції та нестабільної політичної ситуації в цей час. Вивчення архівних документів, наказів, інструкцій, а також конкретних випадків викриття фальшивомонетників дозволяє відкрити нові аспекти роботи митних органів у досліджуваний період. Загалом, наукова новизна ґрунтується на комплексному аналізі окресленої теми з використанням широкого спектра архівних джерел, а також інтерпретації цієї проблеми у контексті соціально-економічних та політичних умов того часу. Висновки. У повоєнний період Центрально-Східна Європа переживали економічну і політичну нестабільність, тому поширення фальшивих грошей стало серйозною проблемою для державних установ. «Дирекція мит у Львові» відігравала важливу роль у виявленні та нейтралізації схем фальшивомонетництва. Завдяки співпраці з іншими державними органами (поліцією, судами, банками), митні структури протистояли поширенню фальшивих грошей через кордони Польщі. Для боротьби з фальшивомонетниками застосовувалися різні методи, включаючи огляд товарів і документів на митницях, використання спеціальних експертів для ідентифікації підроблених купюр, а також впровадження більш жорстких покарань для злочинців. Ці заходи дозволили знизити масштаби фальшивомонетництва в регіоні. Фальшиві гроші мали руйнівний вплив на місцеву економіку, сприяли знеціненню валюти, підривали довіру громадян до фінансової системи. Уряд і митні органи запроваджували жорсткі заходи контролю за незаконним обігом фальшивих грошей. Хоча боротьба з фальшивомонетниками була певною мірою успішною, завдяки посиленню митного контролю, все ж таки залишалося чимало викликів, які так і не вдалося подолати.

ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАЦІЙНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1914–1916 РР.)

Іван ЗУЛЯК — 2025-03-10

Анотація. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати структуру, динаміку та характер фінансових витрат окупаційної влади Тернопільської губернії в зазначений період. У рамках цього дослідження передбачається аналіз джерел фінансування, напрямків використання коштів. Особлива увага приділяється питанням адміністративних, військових і господарських витрат, а також використанню фінансових ресурсів у умовах Першої світової війни. Методологія дослідження базується на визначенні основних пунктів фінансових витрат окупаційної адміністрації в контексті військових дій Першої світової війни, аналізу обсягів, напрямків та їх впливу на соціально-економічну ситуацію. Особлива увага приділена бюджетним витратам на утримання окупаційної цивільної адміністрації Тернопільської губернії. Історико-порівняльний метод застосовувався для аналізу фінансових витрат і перевитрат державних ресурсів. Оцінка впливу фінансових витрат на соціально-економічний стан населення губернії включала оцінку рівня життя, аналіз того, як окупаційна влада фінансувала свою діяльність і які види витрат були пріоритетними. Статистичний аналіз даних щодо обсягів фінансових надходжень та витрат, використовувався для оцінки економічного стану регіону в умовах окупації. У роботі поєднано методи соціальної та економічної історії, що дозволило краще зрозуміти взаємодію різних чинників – військових та соціально-економічних в умовах окупації. Наукова новизна задекларованої теми ґрунтується на її недостатньому висвітленні в українській історіографії. Проблематики фінансових витрат окупаційних адміністрацій в Тернопільській губернії, до цього часу не отримала достатньої уваги з боку науковців. Вивчення фінансових аспектів окупації під час Першої світової війни є малодослідженим в порівнянні з іншими аспектами війни, такими, як військові дії чи політичні зміни. У дослідженні вперше залучено до наукового вжитку архівні матеріали, які раніше не використовувалися. Новаторським є детальний аналіз саме фінансової політики окупаційної влади, включаючи джерела фінансування, що дозволяє глибше зрозуміти економічну структуру та фінансове становище на окупованих територіях. Висновки. Російська окупаційна влада в Тернопільській губернії під час Першої світової війни зосередила фінансові ресурси на підтримці цивільної адміністрації. Фінансові витрати на її утримання поглинали значну частину бюджету, залишаючи недостатньо ресурсів для розвитку інфраструктури та соціальних програм. Значна частина фінансових витрат окупаційної влади скеровувалася на забезпечення утримання бюрократичного апарату в Тернопільській губернії, що сприяло інфляції та дестабілізації економічної системи. Нестача чіткої стратегії управління фінансовими ресурсами призвела до низької ефективності використання бюджетних коштів і неспроможності забезпечити стабільну діяльність місцевих органів влади. Аналіз фінансових витрат окупаційної адміністрації в Тернопільській губернії свідчив про те, що ситуація в регіоні мала певну специфіку, порівняно з іншими окупованими територіями. Зокрема, близькість до фронту та масштабні бойові дії зумовлювали високий рівень витрат на утримання цивільної адміністрації. Окупаційний режим сприяв поглибленню соціально-економічної кризи в Тернопільській губернії, що мало довготривалі наслідки. Після завершення війни регіон потребував значних ресурсів для відновлення, тому що окупаційна політика залишила після себе зруйновану економіку та високий рівень бідності.

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ЯРОСЕВИЧА

Микола КАЗЮК — 2025-03-10

Анотація. Стаття присвячена аналізу парламентської діяльності Романа Яросевича – політичного діяча, який представляв інтереси українців у Галичині в Австрійському парламенті. Дослідження охоплює його роль у законодавчих процесах, промови та ініціативи, спрямовані на захист прав української громади, критику порушень виборчого процесу та зловживань місцевої влади. Метою статті є аналіз парламентської діяльності Романа Яросевича, його промов, ініціатив та впливу на політичний клімат того часу. Особлива увага приділяється його виступам у парламенті, де він виступав проти порушень виборчого процесу, насильства та зловживань владою. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Висновки. Парламентська діяльність Романа Яросевича мала значний вплив на політичне становлення українського руху в Галичині кінця ХІХ століття. Його виступи та ініціативи в австрійському парламенті свідчать про невтомні зусилля щодо захисту інтересів українців та боротьби за політичні й соціальні права. Р. Яросевич послідовно відстоював реформування виборчої системи, виступав проти зловживань і насильства з боку місцевих властей, піднімав питання соціальних та економічних умов життя селян, а також активно підтримував ідеї національної рівноправності. Його діяльність супроводжувалася критикою репресивних методів влади, маніпуляцій під час виборів та недобросовісного ставлення до українців. Промови Р. Яросевича показують його прихильність до демократичних цінностей, і вони сприяли підвищенню національної свідомості серед українського населення.

ВПЛИВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ УДОСКОНАЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТИ В ОБЛАСТІ (1967–1969 РР.)

Володимир КІЦАК — 2025-03-11

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати вплив Тернопільського інституту удосконалення кваліфікації вчителів на розвиток і вдосконалення системи освіти в Тернопільській області упродовж 1967–1969 рр. Дослідити його вплив на професійне становлення педагогічних кадрів, впровадження методик викладання та організацію освітнього процесу. Визначити роль у підвищенні професійної компетентності учителів і вплив на якість освіти в регіоні. Методологія дослідження. У статті використовуються історико-педагогічний, системний та порівняльний методи. Зокрема, історико-педагогічний метод допомагає розглянути основні етапи діяльності Тернопільського інституту удосконалення кваліфікації вчителів (далі – ТІУКВ) упродовж 1967–1969 рр., виявити ключові аспекти його роботи в цей період, а також прослідкувати зміни в освітніх процесах області. Системний метод дозволяє аналізувати його діяльність як цілісну складову радянської системи освіти, що впливала на її функціонування в регіоні. Порівняльний метод використовувався для оцінки результатів роботи ТІУКВ, порівнюючи рівень кваліфікації педагогів та ефективність освітнього процесу до і після проведення курсів підвищення кваліфікації. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та систематизації впливу ТІУКВ на освітній процес в області упродовж 1967–1969 рр. Здійснено комплексний аналіз діяльності освітньої структури з позицій історико-педагогічного підходу, що дозволяє оцінити її внесок у підвищення професійної компетентності учителів. У статті розкрито основні аспекти взаємодії ТІУКВ з місцевими органами освіти та педагогами, що сприяло розвитку інноваційних підходів у навчально-виховній діяльності. До наукового вжитку залучено архівні матеріали, які раніше не публікувалися. Висновки. ТІУКВ відіграв значну роль у розвитку освіти у Тернопільській області в 1967–1969 рр.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ІНСТИТУТІ УДОСКОНАЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ (1949–1950 РР.)

Андрій КЛІШ — 2025-03-11

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати напрямки роботи Тернопільського інституту удосконалення кваліфікації вчителів у системі функціонування освіти області в означений період. Визначити основні форми роботи з освітянами щодо їх професійного навчання. Виокремити основні тенденції становлення курсів підвищення кваліфікації педагогів, підкреслити їх підпорядкованість та підконтрольність радянській владі. Виокремлено роботу методистів та оцінено їх діяльність. Підкреслено важливість та значення серпневих та січневих нарад та їх детальний аналіз. Наведено якісні та кількісні показники зростання педагогічних працівників. Окреслено реальний стан освіти в області. Методологія дослідження. Використано комплекс методів наукового аналізу, що дозволяють здійснити всебічний і систематичний розгляд процесу функціонування Тернопільському інституті удосконалення кваліфікації вчителів. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі роботи учительських нарад на рівні області. Всебічно розглянуто питання невідвідуваності навчальних закладів. Використано документи, пов’язані з роботою методистів. Наведено приклади та факти з повсякденної роботи ТІУКВ. Висновки. Проаналізовано інформацію про становлення ТІУКВ, складність процесу підвищення кваліфікації учителів області у формі очно-заочної системи, що свідчило про її хаотичність. Зокрема, списки слухачів подавалися не вчасно, навчання на місцях у районних педагогічних кабінетах, кущові методичні об’єднання подекуди носили формальний характер. Основною функцією Інституту було здійснення професійного навчання учителів області та ліквідація потреби в освітянських кадрах.

ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО ЯК ОСОБИСТОСТІ, НАУКОВЦЯ І СУСПІЛЬНОГО ДІЯЧА

Тетяна ЛАВРІН — 2025-03-11

Анотація. Мета статті – показати дитячі та шкільні роки Агатангела Кримського, навчання у протогімназії в Острогу, у Другій київській гімназії, в Колегії Павла Галагана у Києві; простежити вплив родинного середовища, освітніх закладів і фахівці, що працювали там й залишили слід на світогляді А. Кримського, поїздки у Сирію та Ліван. Методологічну основу роботи складають принципи об’єктивності й історизму та загальнонаукові, спеціально-історичні методи дослідження. Наукова новизна полягає у залученні до наукового обігу нових джерел і спеціальної літератури, що дозволяє комплексно дослідити процес формування та становлення А. Кримського як особистості, науковця і суспільного діяча. Вивчення проблеми дало змогу популяризувати ім’я ученого серед науковців й громадськості. Отриманий результат формує новий погляд на наукову та суспільну діяльність А. Кримського. Висновки. Агатангел Кримський народився і виховувався серед українських впливів. Уже у цей період в юнака формується любов до України та бажання творити задля збагачення її культури. Красива місцевість, українські освітні заклади та фахівці своєї справи, що працювали там, залишили слід на світогляді молодого хлопця. Саме вони згодом не дозволять русифікуватися А. Кримському в довгий період його життя за кордоном. Зв’язки, що налагодив молодий історик у цей час будуть мати продовження в старшому віці й дозволять йому бути частиною української справи, працювати задля її блага. Вони змусять його повертатись на Україну і трудитися на ниві її науки. Особливий вплив на становлення сходознавця справила поїздка у Сирію та Ліван.

АТЕЇСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ІНСТИТУТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ (ПОЧАТОК 1960 Р. – СЕРЕДИНА 1980-Х Р.)

Микола МОСКАЛЮК — 2025-03-11

Анотація. Мета дослідження: аналіз і висвітлення процесу атеїстичного виховання в Тернопільському інституті удосконалення вчителів у період з початку 1960-х – до середини 1980-х рр. Дослідження скероване на вивчення основних методів, засобів і форм атеїстичної пропаганди, що застосовувалися в інституті, а також їх впливу на формування світогляду педагогічних кадрів і суспільну свідомість в умовах державної політики СРСР, спрямованої на поширення атеїзму та зниження впливу релігійних інститутів на освітню систему. Методологія дослідження. Використано комплекс методів наукового аналізу, що дозволяють здійснити всебічний і систематичний розгляд процесу атеїстичного виховання в Тернопільському інституті удосконалення вчителів. Зокрема, порівняльно-історичний метод для аналізу зміни підходів до атеїстичного виховання на різних етапах його впровадження, від початку 1960-х – до середини 1980-х рр. Системний підхід для комплексного розгляду впливу Інституту на формування атеїстичних переконань серед педагогів, з огляду на соціально-політичні та культурні обставини. Аналіз документальних джерел – використання архівних матеріалів, наказів, програм та звітів Тернопільського інституту удосконалення вчителів, що стосуються організації атеїстичного виховання. Метод контент-аналізу для вивчення змісту навчальних програм, підручників, методичних посібників та іншої літератури, що використовувалася для атеїстичного виховання. Використання цих методів дозволяє отримати цілісне уявлення про атеїстичне виховання у Тернопільському інституті удосконалення вчителів, враховуючи контекст тогочасної ідеологічної ситуації в СРСР. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в історіографії досліджується атеїстичне виховання в рамках діяльності Тернопільського інституту удосконалення вчителів у період з 1960-х – до середини 1980-х рр. Висновки. Атеїстичне виховання у Тернопільському інституті удосконалення вчителів у період з початку 1960-х – до середини 1980-х рр. стало невід’ємною частиною навчального процесу, скерованого на формування у вчителів радянського світогляду, де атеїзм відігравав ключову роль. Цей процес був частиною ширшої політики радянської держави, метою якої було викорінення релігійних переконань та зміцнення атеїстичних поглядів серед населення через освітні установи. Атеїстичне виховання в інституті мало регіональні особливості, пов’язані з традиційно високим рівнем релігійності населення Західної України, зокрема Тернопільщини. У зв’язку з цим, в регіоні було необхідно застосовувати особливі методи боротьби з релігійним впливом, зокрема через роботу з місцевими педагогами, які часто самі були виховані в релігійних традиціях. Хоча атеїстична пропаганда мала певний вплив на формування світогляду вчителів, релігійні переконання продовжували зберігатися, особливо серед населення сільських регіонів. Це свідчило про те, що релігійні традиції виявилися глибоко вкоріненими та не могли бути легко викорінені навіть через інтенсивну державну пропаганду.

ВПЛИВ РОЗПАДУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ НА КИТАЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО ПОРЯДКУ

Станіслав НАУМОВ — 2025-03-11

Анотація. Метою дослідження є аналіз впливу розпаду Радянського Союзу на Китай та вплив цієї історичної події на світовий порядок. Методологія дослідження базується на якісному аналізі історичних, політичних та економічних подій. Підхід поєднує історичний контекст, аналіз кейсів та теоретичні рамки для вивчення впливу розпаду Радянського Союзу на Китай і змін, що відбулися у світовому порядку. Наукова новизна цього дослідження полягає у всебічному аналізі того, як розпад Радянського Союзу став як застереженням, так і стратегічною можливістю для Китаю, формуючи його унікальний підхід до внутрішньої стабільності та глобального впливу. Ця взаємодія історичного, політичного та економічного аналізу заповнює прогалину в існуючій літературі про світовий порядок після Холодної війни. Висновки. У статті висвітлюється інноваційна адаптація Китаєм концепції «соціалізму з китайськими особливостями», що поєднує економічну лібералізацію з політичним контролем, щоб уникнути помилок, які призвели до розпаду СРСР. Крім того, дослідження підкреслює ключову роль Китаю у сприянні багатополярному світовому порядку через поєднання дипломатії м’якої сили та економічних ініціатив, пропонуючи альтернативну модель західній гегемонії.

КУЛЬТУРНИЦЬКА ПРАЦЯ ТИТА РЕВАКОВИЧА

Андрій РОМАНЧУК — 2025-03-11

Анотація. Мета статті – популяризація Титом Реваковичем української культури та свідомості, збереження традицій, сприяння духовному відродженню, підвищення рівня освіти та поширення знання про рідну мову та літературу, національну історію і мистецтво. Методологія дослідження культурницької праці Т. Реваковича базується на комплексному підході й передбачає використання таких дослідницьких методів: історико-біографічного – дослідження життя та діяльності у тогочасних суспільно-політичних умовах, формування його культурницької діяльності; порівняльного – вивчення та порівняння його культурницької праці з іншими відомими діячами українського національного відродження; контент-аналізу – передбачав вивчення творів, його внесок у літературну та публіцистичну спадщину; соціокультурний аналіз – висвітлення впливу культурницької праці Т. Реваковича на формування національної свідомості; документального – опрацювання архівних матеріалів, листування, мемуарів тощо, у яких висвітлено його зв’язки з НТШ, «Просвітою» та іншими українськими інституціями. Наукова новизна. У статті систематизовано культурницьку діяльність Т. Реваковича в контексті суспільно-політичних подій та українського культурно-просвітницького руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито значення його праць у поступі національної культури. Досліджено внесок Т. Реваковича у збереження самобутності і національної самосвідомості українства. Оцінено його вплив на розвиток культурницьких процесів окресленого періоду. Висновки. Висвітлено його і місце і роль в розвитку української культури другої половини ХІХ – початку XX ст. Завдяки активній культурницькій праці Т. Ревакович зробив значний внесок у її збереження та поширення. Поєднував традиційні духовні цінності з культурно-просвітницькою діяльністю, популяризуючи українську культуру серед широкого загалу.

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО КУЛЬТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ЗАКОРДОНОМ І УКРАЇНСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКИХ ВІДНОСИНИН У 1945–1953 РР.: МІЖ КУЛЬТУРНОЮ ДИПЛОМАТІЄЮ І ТОТАЛІТАРНОЮ ПРОПАГАНДОЮ

Вікторія ФРОЛОВА — 2025-03-11

Анотація. Мета статті – з’ясувати основні напрями і зміст діяльності Українського товариства культурних зв’язків із закордоном у розвитку українсько-чехословацьких відносин у 1945–1953 рр. у розрізі культурної дипломатії та її пропагандистського спрямування. В основі розвідки – джерела з фондів Українського товариства культурних зв’язків із закордоном (УТКЗЗ) з Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, а також фонду ЦК КПУ Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному та системному підходах, застосуванні категорії культурної дипломатії та новітніх публікаціях з особливостей її проявів у тоталітарному, зокрема радянського суспільстві. Наукова новизна дослідження полягає у залученні нових джерел та застосуванні нових підходів для їх осмислення, висвітленні маловивченого періоду в історії відносин України і Чехословаччини. Висновки. УТКЗЗ протягом 1945–1953 рр. посіло важливе місце у розвитку українсько/радянсько-чехословацьких відносин в умовах становлення комуністичного режиму у Чехословаччині. Напрями, зміст і форми діяльності Товариства від початку були підпорядковані московському центру та компартійному керівництву України. УТКЗЗ імітувало громадський характер та виступало декоративним представництвом УРСР та її населення. Повоєнний етап діяльності відзначався відсутністю належних підготовлених кадрів, достатньої інформації стосовно справ у Чехословаччині, що обумовлювало «провали» відверто пропагандистської роботи УТКЗЗ. З одного боку, діяльність Товариства сприяла ознайомленню чехів і словаків з Україною та її культурою, з іншого – мало характер тоталітарної пропаганди, що просувала і обґрунтовувала безальтернативність радянської моделі у Чехословаччині.

ЗАМКОВА АРХІТЕКТУРА ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ

Ярослав ШУЛЬ — 2025-03-11

Анотація. Мета статті полягає в аналізі та систематизації наукових праць, присвячених вивченню замкової архітектури Тернопільщини, з’ясуванні основних напрямків та етапів розвитку історіографії, внеску окремих науковців та дослідників, визначенні основних проблем і питань, які залишаються недостатньо вивченими. Методологія дослідження включає комплексний підхід, який охоплює такі основні методи: історико-генетичний метод для вивчення процесу формування та розвитку замкової архітектури Тернопільщини в різні історичні періоди, з урахуванням змін у стилях та архітектурних формах; історико-порівняльний метод для порівняння особливостей замкової архітектури Тернопільської області з замковою архітектурою інших регіонів України, що дозволить виявити унікальні риси місцевої архітектурної спадщини; аналізу джерел та історіографії для систематизації та оцінки історіографічних праць, присвячених замкам Тернопільської області, визначення ключових етапів вивчення, методологічних підходів і теоретичних основ; синтезу та узагальнення для формулювання загальних висновків щодо основних проблем досліджуваної теми. Наукова новизна полягає у тому, що автором вперше здійснено комплексний аналіз праць, присвячених вивченню замкової архітектури Тернопільської області, що дозволяє чітко окреслити основні етапи дослідження цієї теми. Визначено окремі аспекти, що залишаються недостатньо вивченими. Окреслено перспективні напрямки подальших наукових досліджень. Висновки. Здійснено комплексний огляд та аналіз наукових праць, присвячених замковій архітектурі Тернопільщини. Це дозволило виділити основні етапи розвитку історіографії, ключові теми, дослідницькі підходи та основні наукові школи, що працюють над цією темою. Виявлено ті аспекти, що залишаються недостатньо вивченими в історіографії, це створює базу для подальших наукових досліджень. Висвітлено специфічні риси замків Тернопільської області, які відрізняють їх від фортифікаційних споруд в інших регіонах України. Наголошено на їх важливості не лише як архітектурних пам’яток, але і як символів місцевої ідентичності, що мають потенціал для розвитку туризму та відродження історичної пам’яті регіону.