Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ В 1921–1946 РР.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Богдан БАРАН — 2024-08-27

Мета дослідження – проаналізувати праці авторів щодо ролі Греко-католицької церкви у соціально-економічній діяльності в Східній Галичина протягом 1921–1946 років, під впливом суспільних трансформацій. Розкрити які праці є узагальнюючими, а які носять конкретно проблемний характер. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, а також на критичному підході та загальнонаукових і спеціальних методах історичної та суміжних наук. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено спробу аналізу наукових праць з вище запропонованої тематики. Дослідники зосереджувалися на політичних та націотворчих засадах Греко-католицької церкви, приділяючи лише часткову увагу соціально-економічному аспекту. Висновки Аналіз впливу Греко-католицької церкви на національну свідомість, моральні принципи, національно-політичну ідеологію, культурно-просвітницьку діяльність та соціально-економічну приналежність дозволяє оцінити її значущість серед українського населення та виявити великий духовний потенціал. Дослідження ролі ГКЦ у соціально-економічній сфері також дає можливість адаптувати отримані результати до сучасних реалій.

ФОРМУВАННЯ СПИРТОВОЇ МОНОПОЛІЇ У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ (1924–1926 РР.)

Микола БАРМАК — 2024-08-27

Мета статті – проаналізувати формування спиртової монополії у Другій Речі Посполитій, що сприяло забезпеченню економічної стабільності, зростанню державних прибутків через контроль за виробництвом та реалізацією алкогольної продукції. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, на загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що в статті проаналізовано вплив спиртової монополії на стабілізацію економіки, зростання державних прибутків, висвітлено механізми оподаткування та фінансові моделі, упроваджені державою для управління спиртовою монополією, оцінено заходи з поліпшення якості спирту, охарактеризовано роль спиртової монополії як інструменту централізації влади та зміцнення державного контролю над ключовими економічними секторами. Висновки. Установлено, що спиртова монополія стала важливим елементом стратегії уряду з посилення державного управління, була ефективною у контролі за контрабандою і нелегальним виробництвом алкоголю, що сприяло підвищенню законності та порядку. Вивчення задекларованої проблеми має практичне значення для аналізу впливу спиртової монополії на економічні процеси і державного управління у Другій Речі Посполитій.

ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БОГДАНА ХАВАРІВСЬКОГО (КІНЕЦЬ 1980–1990-Х РОКІВ)

Галина БУЯК — 2024-08-27

Мета статті – дослідження громадсько-політичної діяльності Богдана Хаварівського в кінці 1980–1990-х років. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, на загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що досліджувана проблема ще не вивчалася дослідниками. У пропонованій статті йдеться про Б. Хаварівського – відомого громадсько-політичного діяча Тернопільщини. У кінці 1980-х – на початку 1990-х років він намагався отримати статус народного депутата Верховної Ради України (далі – ВРУ), був довіреною особою, брав участь у виборчих перегонах до міської ради м. Тернополя. У 1992 р. відбулося перше серйозне політичне протистояння Б. Хаварівського та Богдана Бойка, членів Тернопільської крайової ради (далі – ТКР) Народного Руху України (далі – НРУ), з представником Президента України в Тернопільській обл. Романом Гром’яком. Члени ТКР НРУ намагалися впливати на кадрові рішення щодо посадових призначень у Тернопільській обласній державній адміністрації (далі – ТОДА). Висновки. У 1994 і 1998 рр. Б. Хаварівський стає депутатом Тернопільської обласної ради (далі – ТОР) від НРУ. Основою його політичних преференцій були «Моя програма», зорієнтована на фермерів і механізаторів, учителів і доярок, пенсіонерів і дітей, і «П’ять моїх визначальних позицій». На нашу думку, аналіз політичної програми свідчив про її низький рівень, надмірну емоційність, відсутність побажань виборців і зобов’язань депутата обласного рівня. Тим не менше її текст практично без змін використовувався у двох виборчих кампаніях. В агітаційних матеріалах містилися здобутки працівників Державного архіву Тернопільської області, очолюваного Б. Хаварівським, що свідчило про зловживання службовим становищем.

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Юлія ГРАБЕЦЬ — 2024-08-27

Мета дослідження полягає в аналізі діяльності Греко-католицької церкви в контексті культурно-освітнього розвитку українців у Східній Галичині в міжвоєнний період в умовах включення цього регіону до складу Польської Республіки. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні та аналізі заявленої теми та введенні до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування головних напрямів культурно-освітньої діяльності греко-католицького духовенства Східної Галичини в міжвоєнний період. Висновки. Духовенство ГКЦ було активним учасником культурно-освітніх процесів у Східній Галичині. Митрополит Андрей Шептицький уважав, що громадська діяльність священників сприятиме вихованню молодого покоління на основі християнських цінностей і з усвідомленням своєї національної ідентичності. Потужну навчально-виховну роботу здійснювали згромадження Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) та Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії (ССНДМ), які організовували діяльність «захоронок», шкіл і загалом допомагали парафіянам. Священники боролися за існування шкіл з українською мовою викладання, створюючи приватні школи та надаючи фінансову підтримку із власних прибутків здібним дітям. Просвітницька робота духовенства передбачала створення релігійних братств у парафіях, участь у роботі осередків товариств «Рідна школа», «Просвіта», «Січ», «Сокіл» тощо.

“DZIENNIK URZĘDOWY MINISTERSTWA SKARBU” ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ МИТНОЇ СПРАВИ У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ (1919–1922)

Олександр ДОБРЖАНСЬКИЙ — 2024-08-27

Мета статті – аналіз “Dziennik Urzędowy Ministerstwa Skarbu” як важливого джерела вивчення історії митної справи у Другій Речі Посполитій. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що досліджувана тематика науковцями практично не досліджувалася. Це видання містило офіційні дані, відомості та розпорядження, пов’язані з функціонуванням митниць, організацією, правилами і процедурою їхньої діяльності. Аналіз публікацій у “Dziennik Urzędowy Ministerstwa Skarbu” свідчив про еволюцію митної політики, її зміни впродовж певного часу, взаємодію між митними службами та іншими державними структурами. Це джерело дає можливість усвідомити значення митних питань в економіці та політиці Другої Речі Посполитій, а також їхній вплив на зовнішнє та внутрішнє становище країни. “Dziennik Urzędowy Ministerstwa Skarbu” сприяє дослідженню зв’язків зовнішньої торгівлі та митних зборів, які впливали на економічну діяльність країни, формували правові норми, що стосувалися митної діяльності, та їхнього впливу на внутрішні та зовнішні економічні процеси. Висновки. Видання є цінним джерелом для дослідження митних практик у сфері митної діяльності на початку 1920-х років – важливого складника соціально-економічної історії Другої Речі Посполитої.

МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АРМІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (1914–1915 РР.)

Іван ЗУЛЯК — 2024-08-27

Мета статті – проаналізувати матеріально-фінансове забезпечення російської окупаційної армії на території Тернопільської губернії упродовж досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, на загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що задекларована проблема науковцями ще не вивчалася. Висновки. Матеріально-фінансове забезпечення російської окупаційної армії в умовах Першої світової війни було складним і різноманітним. Оскільки війна тривала впродовж тривалого періоду часу і охоплювала значну територію, вона потребувала постійного постачання різних ресурсів для підтримки бойових операцій.

ПРОМОВИ ОЛЕКСАНДРА БАРВІНСЬКОГО У ГАЛИЦЬКОМУ СЕЙМІ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНЦІВ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Андрій КЛІШ — 2024-08-27

У статті досліджується роль промов Олександра Барвінського, видатного громадського діяча та політика, у контексті розвитку освіти українців у Галичині наприкінці XIX – на початку XX ст. Ця робота має на меті розкрити ключові аспекти освітньої політики та вивчити соціально-економічний та культурний контекст, у якому відбувалися реформи освіти в Галичині того часу. Метою статті є аналіз промов Олександра Барвінського в Галицькому сеймі як джерела для вивчення розвитку середньої освіти українців у Галичині наприкінці XIX – на початку XX ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи. Висновки. Олександр Барвінський відігравав ключову роль у формуванні та розвитку української освіти в Галичині. Його промови у Галицькому сеймі відображають глибоку обізнаність із проблемами освіти та культури українців, а також його зусилля щодо їх вирішення. Промови Барвінського свідчать про наявність значної політичної боротьби за освітні права українців. Ця боротьба відбувалася на тлі політичного тиску та опору з боку польських політиків, які домінували в Галицькому сеймі. Барвінський постійно аргументував необхідність розвитку української освіти, використовуючи факти та статистику для підтвердження своїх позицій. Він наголошував на важливості культурного та мовного аспектів у освіті й підкреслював, що освіта українців повинна базуватися на рідній мові та культурі, що є важливим чинником збереження національної ідентичності. Промови Барвінського мали значний вплив на громадську думку та політичні рішення щодо розвитку освіти українців. Вони сприяли підвищенню свідомості щодо освітніх проблем та необхідності їх вирішення, що в кінцевому підсумку призвело до поліпшення умов для навчання українців у Галичині.

НАПРЯМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БРИТАНСЬКИХ ІНСТИТУЦІЙ «М’ЯКОГО» ВПЛИВУ В УКРАЇНІ (1992–2024)

Юрій МАТЕЛЕШКО — 2024-08-27

Мета статті полягає у з’ясуванні головних напрямів та особливостей діяльності британських інституцій (організацій) «м’якого» впливу в Україні протягом 1992–2024 рр. Методологія дослідження базується на принципах історизму та неупередженості, а також на теоретичних положеннях концепції «м’якої сили» Дж. Ная. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні діяльності британських організацій в Україні крізь призму теорії soft power. Висновки. Кожна з британських інституцій «м’якого» впливу, які тією чи іншою мірою зв’язані з державними структурами Сполученого Королівства, має свій пріоритетний напрям діяльності в Україні: Українська служба Бі-Бі-Сі – інформаційний, Британська Рада – мовно-освітній, Фонд Ноу Хау – економічний, Вестмінстерська фундація за демократію – політико-правовий, Траст «Зігрід Раузінг» – гуманітарний (права людини). Головними результатами їхньої діяльності є формування позитивного іміджу Великої Британії, поширення її мови, культури та цінностей. Усе це загалом сприяє процесам демократизації та лібералізації України за європейським зразком, формування в ній активних груп громадянського суспільства.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ УДОСКОНАЛЕННЯ УЧИТЕЛІВ (1944–1946 РР.)

Олександр ПЕТРОВСЬКИЙ — 2024-08-27

Мета дослідження – проаналізувати на основі аналізу архівних документів деякі аспекти діяльності закладів освіти Тернопільської області в перші роки після звільнення з-під німецької окупації (1944–1946 рр.). Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних, зокрема історико-системного методу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що докладно досліджено роботу Тернопільського обласного інституту удосконалення учителів (далі – ТОІУУ) та районних педагогічних/методичних кабінетів із питань надання методичної та інформаційної допомоги педагогам області, а також підвищення їхньої кваліфікації на курсах при інституті. Висновки. Особлива цінність таких досліджень полягає у можливості різнопланово розглянути систему освіти Тернопільської області, зокрема проаналізувати особливості створення та функціонування в подальші роки існування методичної мережі області.

СТАНОВЛЕННЯ УГОРСЬКОЇ РЕФОРМАТСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ М. ГОРТІ

Леррі РОНАЙ — 2024-08-27

Мета дослідження – здійснити аналіз становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті. Методологія дослідження становить як загальнонаукові, так і спеціальні методи, поєднання принципів логічного, історичного, компаративного підходів. Базується на системному, історичному, аналітичному, герменевтичному методах. Наукова новизна полягає у розробленні комплексного підходу до дослідження головних етапів становлення та поширення реформації в Угорщині на рубежі XVI–XVII ст., відносин у досліджуваний період між протестантськими церквами, зокрема Угорською реформатською церквою та Католицькою церквою, з одного боку, та Угорською державою і суспільством – з іншого. Автор уперше вводить у науковий обіг архівні документи та характеризує праці угорських істориків.

Висновки. Автор публікації встановлює, що Угорська реформатська церква після втілення у життя умов Тріанонського мирного договору, суттєво втративши сфери впливу як у територіальному аспекті так, відповідно, й у кількості єпархій, церковних громад, служителів Церкви, шкіл, учителів, учнів тощо, активно шукала можливості для відновлення і розгортання суспільно корисної діяльності в нових післявоєнних умовах, вибудовуючи її теологічні засади переважно на основі кальвінізму. Дослідження становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті дає можливість з’ясувати, що, незважаючи на прийняту XX статтю закону 1848 р. про рівність і взаємність між усталеними релігійними конфесіями, Католицька церква залишала за собою виняткову позицію по відношенню до реформації. Це неминуче породжувало виникнення конфліктів між двома історичними церквами, однак, незважаючи на міжконфесійні суперечки в епоху регентства М. Горті, лідери як Католицької, так і протестантських, зокрема і Реформатської, церков наголошували на готовності створення та підтримки міжконфесійного, релігійного миру.