Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія

ІСТОРИЧНА ПСИХОЛОГІЯ У НАУКОВИХ ПРАЦЯХ З ІСТОРІЇ РУХУ ОПОРУ В УКРАЇНІ

Микола Слободянюк — 2023-12-22

У статті здійснено історіографічний аналіз праць з історії руху Опору в Україні (1939–1944 рр.), у яких висвітлюються аспекти, пов’язані з історичною психологією. Встановлено, що увага вітчизняних науковців все більше спрямовується на психоісторичні дослідження. З’ясовано, що одним з важливих напрямків психоісторичних пошуків вітчизняних дослідників стала проблема патріотизму. Значна увага була спрямована на висвітлення духовності та релігійності як важливих чинників мотивації учасників руху Опору. Вивчення мотивів спротиву загарбникам призвело до їх класифікації і локалізації в окрему групу не тільки ідеологічних та економічних мотивацій, а й побутово-психологічних. Специфіка досліджень з історичної психології підводила істориків до необхідності виявлення характерних особливостей партизанів і підпільників, створення колективних психологічних портретів, їх типологізації. Недостатня розробленість психоісторії руху Опору робить її перспективною і цікавою для майбутніх дослідників та приводить до висновку про необхідність створення серйозної наукової праці про психологію руху Опору в Україні.

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ЗАЛІСНЕННЯ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИАЗОВ’Я (XIX – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Павло Буцький — 2024-01-09

Стаття висвітлює ступінь дослідження та джерела з історії заліснення Північно-Західного Приазов’я у XIX ст. Звертається увага на статті у журналі Міністерства державного майна, описи лісництв та деревних плантацій краю. Основні джерела, на які звертається увага – матеріали Повного зібрання законів Російської імперії та неопубліковані документи Державного архіву Запорізької області. Комплекс джерел, які стосуються лісорозведення, зберігається у Одеському державному архіві. Серед інформації про розвиток Молочанського менонітського округу знаходимо важливі дані про лісорозведення. Дані про розвиток лісних господарств на усій території Україні знаходимо у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ВОЛОДИМИРА НАВРОЦЬКОГО (ДО 170-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Анатолій Григорук — 2024-01-09

У статті висвітлюється багатогранна наукова діяльність Володимира Навроцького – першого дослідника економіки Галичини. Проаналізовано його основні економічні праці. Розглянуто економічні причини зубожіння селян, колоніальну сутність економіки Галичини в складі Австро-Угорської імперії, несправедливість податкової системи.

ІСТОРІЯ СЕЛА ГОРДИНЯ НА САМБІРЩИНІ

Юрій ПАВЛОВИЧ — 2023-12-20

Мета дослідження: проаналізувати основні періоди в історії села Гординя, що на Самбірщині. Дослідження історії окремих населених пунктів є актуальними, тому що історію своєї країни потрібно починати вивчати із найменших сіл, адже багато відомих українських діячів, вчених, письменників є вихідцями власне із таких сіл. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних, зокрема історико-системного методу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що докладно проаналізовано пласти історичного минулого нашої Батьківщини в контексті історії села Гординя, детально висвітлено життя мешканців села у різних аспектах: соціальному, господарському, культурному та духовному. Висновки. Особливої цінності дослідженням такого типу надає українська візія локальних проблем крізь призму глобальних. Історія окремих населених пунктів є цінним доповненням до вивчення історії України та джерелом кращого розуміння місцевої української культури.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПАМ’ЯТКООХОРОННИХ ОРГАНІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Ігор САЛАМАХА — 2023-12-20

Мета дослідження: проаналізувати розвиток пам’яткоохоронних структур Східної Галичини. Простежити причини та динаміку збільшення кількості східногалицьких урядовців-консерваторів впродовж 50-80 років ХІХ ст. Проаналізувати передумови виникнення «Цісарсько-королівського Кола консерваторів та кореспондентів у Східній Галичині». Методологія дослідження базується на принципах системності, історизму, авторської об’єктивності, науковості, а також на основі загальнонаукових (синтез, аналіз, пояснення, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, історико-системний) методів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних матеріалів, докладно проаналізовано динаміку розвитку пам’яткоохоронних органів Східної Галичини. Досліджено проблему поділу Галичини на консерваторські округи у 1887 р. та уточнено персональний склад урядовців-консерваторів. Зроблено спробу пояснити причини та обставини виникнення «Цісарсько-королівського Кола консерваторів та кореспондентів у Східній Галичині». Висновки. Пам’яткоохоронні органи у Східній Галичині пройшли тривалий шлях розвитку. На перших порах справою охорони історичних пам’яток займався один урядовець-консерватор, який повинен був опікуватись усіма пам’ятками у краї. Після реорганізації віденської Центральної Комісії у 1873 р. чисельність східногалицьких пам’яткоохоронців зросла до чотирьох, а з 1887 р. територію Галичини поділено на консерваторські округи, та призначено у кожен округ окремого консерватора. Процес реорганізації органів охорони пам’яток набув свого логічного завершення у 1889 р., коли східногалицькі консерватори, для координування співпраці між собою, створили організацію під назвою «Цісарсько-королівське Коло консерваторів та кореспондентів у Східній Галичині», яка незабаром стала головним пам’яткоохороним органом східної частини Галичини та отримала визнання центральних та місцевих органів влади.

«ЦИФРОВЫЕ ДАННЫЕ О ПОЗЕМЕЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ В ЕВРОПЕЙСКОЙ РОССИИ» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДВОРЯНСЬКОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ В ГУБЕРНІЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

Андрій КРИСЬКОВ — 2023-11-29

Мета дослідження: ввести у науковий обіг та дати загальну характеристику новому для вітчизняних дослідників статистичному джерелу. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності. Комплексно застосовано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення). Також використано спеціально-історичні методи, зокрема статистичний, історико-генетичний та історико-системний. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у науковий обіг вводиться статистичне джерело для досліджень стану дворянського землеволодіння 1890-х років. Висновки. У Російській імперії проведено три земельні переписи, спрямовані на зʼясування стану поземельних відносин. Переписи 1877 та 1905 рр. проводилися за схожою методикою, тому їх результати найчастіше використовуються дослідниками. Однак, між цими переписами проміжок часу становить 28 років. Тому документ, якому присвячена дана стаття, має важливе значення для вивчення змін у дворянському землеволодінні.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛЬСЬКОЇ АВІАЦІЇ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В ЛИСТОПАДІ – ГРУДНІ 1918 РР.

Володимир РУТАР — 2023-11-29

Мета У статті проаналізовано процес формування авіаційних частин Війська Польського на території Східної Галичини в листопаді-грудні 1918 р. Визначено головні проблеми, з якими зустрілися польські авіатори під час проходження служби, серед яких: відсутність чітко встановленої заробітної плати, мобілізаційних наказів для швидкого поповнення особового складу і застаріла матеріально-технічна база. Встановлено чинники, які позитивно вплинули на розширення бойових можливостей авіації, а передусім запровадження і уніфікація уніформи, знаків розрізнення на крилах літаків, а також поступове налагодження командної структури та відкриття шкіл і курсів для пілотів.

ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (УНДО) НА ЕМІГРАЦІЇ (1940-І – 1980-І РР.)

Данило КРАВЕЦЬ — 2023-11-29

Мета статті – на основі офіційних документів, архівних джерел, опублікованих газетних статей, спогадів проаналізувати політичну діяльність УНДО на еміграції (1940–1980-і рр.). Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна. Використовуючи архівні документи та широку палітру газетних статей, спогадів та спеціальної літератури вперше в українській історіографії виокремлено основні вектори діяльності УНДО у д.п. ХХ ст. та вперше введено до наукового обігу матеріали особового архівного фонду члена УНДО М. Демоковича-Добрянського. Висновки. УНДО, як найпопулярніша західноукраїнська політична партія міжвоєнного періоду була знищена з приходом більшовицької влади у вересні 1939 р. Багато її членів були заарештовані або виїхали закордон. Відродитись вона змогла вже на території Німеччини одразу по закінченні Другої світової війни зусиллями В. Мудрого, Д. Ерстенюка, М. Добрянського та ін. УНДО після відновлення увійшла до складу українського еміграційного парламенту - Української Національної Ради (УНРади), що представляла Українську Народну Республіку. УНДО брало активну участь у діяльності УНРади упродовж 1950-1960-х рр. Співпраця УНДО та УНРади не була безхмарною, а у 1969–1978 рр. частина фракції УНДО відкрито вийшла з УНРади через незгоду з керівництвом парламенту.

ВІДНОВЛЕННЯ АНІМАЦІЙНОГО КІНО ТА ТЕЛЕМОВЛЕННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ В УРСР УПРОДОВЖ 1950–1960-Х РР.

Юлія ЧАЙКА — 2023-11-29

Мета дослідження проаналізувавши ряд наукових праць та джерел, показати динаміку повоєнного відновлення та розвитку дитячої анімації і телемовлення в Україні періоду 1950– 1960-х рр. Методологією дослідження стали загальноприйняті у сучасній історіографії принципи об’єктивності, історизму, системності, науковості, всебічності розгляду. Завдяки цим принципам авторка статті вивчає історичний процес в його динаміці, багатогранності взаємообумовлених зв’язків. Наукова новизна полягає в тому, що вперше системно досліджено період повоєнного становлення одного з видів кінематографу, розрахованого на маленького глядача, з урахуванням всіх вікових особливостей. Висновки. Головним чином, автор аналізує якість та тематичне наповнення кінотворів, а також, створення перших аматорських анімаційних гуртків, які в свою чергу дали великий поштовх для технічного розвитку мультиплікації та пошуку нових тематичних рішень. У статті увага приділяється порівнянню світового тогочасного розвитку мультиплікаційного кіно та українського радянського, яке по великому рахунку, майже не відставало в технічному розвиткові та тематичних напрямах.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВГЕНА ХРАПЛИВОГО В НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (30–40-І РР. ХХ СТ.)

Наталія ЛУБКОВИЧ — 2023-11-29

Мета дослідження – проаналізувати діяльність Євгена Храпливого в Науковому товаристві імені Шевченка. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що зроблено спробу дослідити основні напрямки діяльності Є. Храпливого в НТШ. Висновки. Роботу Є. Храпливого в НТШ справедливо можна віднести до однієї з основних віх у його науковій діяльності. Довголітнє членство в товаристві базувалося, головним чином, на його наукових досягненнях. Окрім виголошених доповідей, розвідок, рецензій та видання наукових праць, таких, як Плекання рогатої худоби в Галичині 1880–1932” (1938–1939 рр.), “Господарство Галицько-Волинських земель” (1936 р.), “Карпатська Україна в числах” (1938–1939 рр.), “Господарство Холмщини і Підляшшя зі світлинами, діаграмами і картами” (1944 р.), Є. Храпливий брав активну участь у виданні “Української Загальної Енциклопедії”, “Енциклопедії Українознавства”, підготував до друку “Українську Сільськогосподарську Енциклопедію”, перший зшиток якої вийшов у 1939 р.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ДИСТРИКТІ ГАЛИЧИНА 1941–1944 РР.

Богдан БАРАН — 2023-11-29

Мета дослідження – проаналізувати роль соціально економічної діяльності Греко-католицької церкви в Дистрикті Галичина протягом 1941–1944 років, під впливом соціальних трансформацій. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та науковості, а також ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-системний, історико-типологічний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що з поміж інших досліджень діяльності Греко-католицької церкви в Дистрикті Галичина у вище зазначений період не розглядалася соціально-економічна складова. Науковці приділяли увагу політичним та націотворчим засадам ГКЦ, та дещо побіжно звертали увагу на соціальний аспект. Автор використовує невідомі раніше документи та аналізу праці науковців останніх років. Висновки Автор публікаціє встановлює, що ситуація в якій опинилося населення Східної Галичини при переході від однієї тоталітарної системи до іншої супроводжувалося значними соціальними трансформаціями. Дослідження впливу греко-католицької церкви на національну свідомість, моральні засади, національно-політичну ідеологію, культурно-просвітницьку діяльність та соціально-економічну приналежність, дає можливість з’ясувати вагомість її становища серед українського населення краю та великий духовний потенціал. Вивчення ролі ГКЦ в Другій світовій війні дозволить здійснити певну трансформацію отриманих результатів з огляду на сучасність.

КОНФЕСІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БАПТИСТСЬКИХ І П’ЯТИДЕСЯТНИЦЬКИХ ГРОМАД ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ В 1976–1991 РР.

Ярослав СТОЦЬКИЙ — 2023-11-29

Мета дослідження. Проаналізувати діяльність зареєстрованих баптистських громад (ВРЄХБ), п’ятидесятницьких громад (ХВЄ), нелегальних п’ятидесятницьких громад, еміграційні тенденції у них та об’єднавчі легальні процеси, які в останні роки тривалості радянської влади утворили свої самостійні об’єднання чи союзи, котрі діють і донині у всеукраїнському масштабі, на прикладі Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Методологія дослідження базується на принципах наукового пізнання: історизму, об’єктивності, позаконфесійності, світоглядного плюралізму, толерантності, які уможливили вивчення і компаративістику подій і фактів в їх ґенезі та інтегральності, з проекцією на сучасні реалії державно-релігійної політики України. Методи дослідження пов’язані з метою, об’єктом, предметом і науковими завданнями дослідження. Наукова новизна. У наукових дослідженнях майже не охоплено західні області упродовж досліджуваного періоду, що не дає змоги мати цілісну картину їх діяльності, конфесійних трансформацій у них та глибшого розуміння їх служіння в сучасних умовах. Висновки і перспективи подальших розвідок цього питання. Трансформаційні процеси у баптистських і п’ятидесятницьких громадах у досліджуваний період в західних областях України можна поділити на два етапи: повільний – 1976–1987 рр. та інтенсивний – 1988–1991 рр. Якщо на першому етапі кількість громад зазначених конфесій та чисельність у них віруючих хоча й зростала, але незначними темпами, що пояснюється відносно активною атеїзацією суспільства партійно-державними органами радянської влади із використанням нею репресивних методів від так званих «бесід» із священнослужителями та активом цих громад до притягнення їх за порушення законодавства про релігійні культи до адміністративної, а то й кримінальної відповідальності, то на другому етапі спостерігаються швидкі та всеохоплюючі трансформаційні процеси у баптистських і п’ятидесятницьких громадах, які призводять до розпаду ВРЄХБ та утворення таких п’ятидесятницьких центрів, як ВСХВЄ – п’ятидесятників і СВЦХЄВУ, а також нададуть нового імпульсу діяльності РЦЄХБ та утвореному Союзу ЄХБ України, котрі будуть у наступних роках діяти під зазначеними назвами: ВСОЄХБ і СРЦЄХБ, які формують свої обласні релігійні структури і розпочинають багатовекторну діяльність на користь українського суспільства.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИН У ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ (КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХІ СТ.)

Ярослав ВІЗНЯК — 2023-11-29

Мета дослідження – аналіз процесу становлення і розвитку українсько-литовських міждержавних відносин у політичній сфері продовж 1990-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. як найбільш результативної та масової форми спілкування між двома країнами. Методологія дослідження дослідження грунтується на основоположних принципах наукового пізнання: історизму, системності та об’єктивності. Водночас, методологічна структура статті передбачає аналіз зовнішньої політики Литовської Республіки на трьох рівнях: теоретико-концептуальному (аналіз ідейно-теоретичного фундаменту зовнішньої політики в контексті нової геополітичної ситуації в Європі та нових реалій й викликів сучасної системи міжнародних відносин); доктринальному (аналіз зовнішньополітичних концепцій і нормативно-правового забезпечення зовнішньої політики); практико-політичному (аналіз реалізації пріоритетних напрямів зовнішньої політики і політико-стратегічного курсу обох держав. Наукова новизна полягає у здійсненні системного аналізу розвитку українсько-литовських відносин кінця ХХ – початку ХХІ ст., показано їх розвиток у загальноєвропейському контексті із врахуванням геополітичних пріоритетів України та Литви. Висновки. З’ясовано, що серед основних сфер співробітництва в яких Україна та Литовська Республіка здійснюють активну співпрацю та обопільно зацікавлені є політична сфера, що в свою чергу виступила імперативом налагодження відносин у галузі економіки, культури, безпеки та оборони.