ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-24Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, здобувачі вищої освіти, мовленнєві компетентності, аудіювання, говоріння, читання, письмоАнотація
У статті висвітлюється проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з метою формування мовленнєвих компетентностей (аудіювання, говоріння, читання, письма) здобувачів вищої освіти у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано наукові праці, у яких досліджуються різні аспекти впровадження ІКТ у навчальний процес вивчення іноземної мови. Увагу зосереджено на дидактичному потенціалі ІКТ як засобу підвищення мотивації здобувачів, індивідуалізації навчання та створення умов для формування мовленнєвих компетентностей. Проаналізовано можливості використання цифрових платформ, мультимедійних ресурсів, онлайн-курсів, мобільних застосунків і засобів штучного інтелекту для розвитку мовленнєвих компетентностей здобувачів вищої освіти. Зокрема, для формування компетентності в аудіюванні Learning English, ESL-podcasts) та інтерактивні завдання з автентичними аудіой відеоматеріалами; відеоконференції, інтелектуальні навчальні системи (AI tutors), чат-боти загального призначення, віртуальні дискусійні середовища сприяють розвитку компетентності здобувачів у діалогічному і монологічному мовленні; для формування компетентності в читанні запропоновано використовувати гіпертекстові ресурси та онлайн платформи з інтегрованими завданнями, електронні бібліотеки; онлайн-редактори, хмарні сервіси, блоги, веб-форуми, соціальні мережі, системи спільного редагування текстів та автоматизовані системи зворотного зв’язку вважаємо ефективними для розвитку компетентності здобувачів у письмі. Зроблено висновок, що систематичне й методично обґрунтоване використання ІКТ сприяє комплексному розвитку мовленнєвих компетентностей, індивідуалізації навчання та підготовці здобувачів до ефективної міжкультурної комунікації в цифровому середовищі.
Посилання
1. Krupskyi, Y. V., & Mykhalevych, V. M. (2010). Tlumachnyi slovnyk z informatsiino-pedahohichnykh tekhnolohii [Explanatory dictionary of information and pedagogical technologies]. Vinnytsia : V N T U [in Ukrainian].
2. Kotsiuba, R. B. (2021). Kompiuterno oriientovana metodyka rozvytku inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh spetsialistiv likuvalnoi spravy: dys. …kand. ped. nauk : 13.00.10. [Computer-oriented methodology for developing foreign language communicative competence of future medical professionals] (Doctoral dissertation). Kyiv. 326 p. [in Ukrainian].
3. Zhytska, S. (2012). Computer assisted language learning. Information Technology and Security, 1(2), 25–34. https://doi.org/10.20535/2411-1031.2012.1.2.54982
4. Levy, M., & Stockwell, G. (2006). CALL dimensions: Options and issues in computer-assisted language learning. Lawrence Erlbaum Associates.
5. Warschauer, M., & Liaw, M. (2011). Emerging technologies for autonomous language learning. Studies in Self-Access Learning Journal, 2(3), 107–118. https://doi.org/10.37237/020302
6. Khoroshailo O. S., & Kocherhina S. S. (2023). Vykorystannia shtuchnoho intelektu dlia pidvyshchennia yakosti vykladannia inozemnykh mov u vyshchomu zakladi osvity [Using artificial intelligence to improve the quality of teaching foreign languages in a higher education institution]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta
perspektyvy: zb. nauk. prats. [Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov. Series 5: pedagogical Sciences: reality and prospect: collection of scientific papers]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Helvetyka” [Helvetyca Publishing House], Vol. 93, 123–127. DOI: 10.31392/NPU-nc.series5.2023.93.25.
7. Avouris, N. (2025). AI conversational tutors in foreign language learning: A mixed-methods evaluation study. In Proceedings of the 14th Panhellenic Conference “ICT in Education HCICTE” (Rhodes, October 2025). https://doi.org/10.48550/arXiv.2508.05156
8. Kukulska-Hulme, A. (2018). Mobile-assisted language learning (Revised and updated version). In C.A. Chapelle (Ed.), The concise encyclopedia of applied linguistics (Pp. 1–9). Wiley. https://doi.org/10.1002/9781405198431.wbeal0768
9. Acevedo, N. G. (2016). Technology-enhanced gadgets in the teaching of English as a foreign language to very young learners: Ideas on implementation. Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol. 232, 507–513. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.10.070
10. Metruk, R. (2022). Smartphone English language learning challenges: A systematic literature review. Sage Open, 12 (1). https://doi.org/10.1177/2158244022107962
11. Bihych O. B., et al. (2013). Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka : pidruchnyk dlia stud. klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv / za zah. red. Nikolaievoii [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for students of classical, pedagogical and linguistic universities (C. Y. Nikolaieva, Ed.)]. Kyiv : Lenvit. 590 p.
12. Bashmanivska L., Bashmanivska I., Kucheruk O., Yurchuk O., Bashmanivskyi V. (2024). Vykorystannia zasobiv IKT dlia rozvytku navychok audiiuvannia zdobuvachiv vyshchoi osvity [Using ICT tools to develop listening skills of higher education students]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information technologies and learning tools]. Vol. 101, (3). DOI: 10.33407/itlt.v101i3.558.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
