ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПЕРЕКЛАДАЧІВ У КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ МОДЕЛІ EMT

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз реалізації компетентнісної моделі EMT (European Master’s in Translation) у чинних акредитованих українських магістерських програмах з перекладу. Встановлено специфіку моделі EMT, яка інтегрує лінгвістичні, міжкультурні, технологічні та професійно-комунікативні компетентності, орієнтуючи освітній процес на підготовку перекладача-практика, здатного адаптувати тексти до культурних і комунікативних особливостей цільової аудиторії. Проведено порівняльне дослідження національного стандарту вищої освіти для магістра філології та міжнародних компетентнісних орієнтирів EMT, що дозволяє оцінити відповідність освітніх програм сучасним професійним вимогам та визначити напрями їх удосконалення. Аналіз національного стандарту здійснено за такими ключовими критеріями: фокус підготовки та інтегральна компетентність; загальні компетентності; спеціальні компетентності; практична спрямованість; творчість і транскреація. Додатково проведено аналіз трьох чинних акредитованих магістерських програм з перекладу, що дозволило виявити сильні та слабкі сторони сучасної української перекладацької освіти. Результати показують, що магістерські програми забезпечують міцну лінгвістичну, гуманітарну та міжкультурну підготовку, водночас відзначаються обмеженою практичною орієнтацією, недостатнім залученням цифрових технологій і CAT-інструментів, відсутністю системного менеджменту перекладацьких проєктів та моніторингу кар’єрного розвитку випускників, а також слабкою інтеграцією з професійним ринком. Особлива увага приділена формуванню творчих компетентностей і транскреації, що забезпечують адекватну адаптацію текстів, їхню культурну релевантність і ефективну реалізацію в міжнародному комунікативному середовищі. На основі дослідження запропоновано комплекс критеріїв оцінювання магістерських програм із урахуванням змістової спрямованості, рівня практичної підготовки, інтеграції мультидисциплінарних модулів, компетентнісно орієнтованих форм оцінювання та уваги до транскреації як однієї з ключових компетентностей сучасного перекладача, що створює методологічну базу для подальших наукових розробок у сфері перекладознавчої освіти.