ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ПСЕВДОНІМИ В РОМАНАХ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ЗАЯЧИЙ КОСТЕЛ» ТА АНДРІЯ КОКОТЮХИ «ПІДПІЛЬНА ДЕРЖАВА»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-6Ключові слова:
літературно-художній антропонім, персонаж, позивний, прізвисько, псевдонім, характеристична функціяАнотація
Стаття присвячена дослідженню літературно-художньої псевдонімії литовських повстанців, що функціонує на сторінках романів В. Шкляра та А. Кокотюхи. Серед мовних засобів художнього твору виділяються літературно-художні антропоніми, які несуть значне змістове та емоційне наповнення. Потенційні можливості літературно-художніх псевдонімів романів сучасних українських письменників ще недостатньо вивчені. Цим якраз і зумовлена актуальність нашої розвідки, яка сприятиме визначенню особливостей майстерності авторів, їхніх методів та стилю. Мета нашого дослідження – описати літературно-художні антропоніми (псевдоніми), що функціонують на сторінках романів «Заячий костел» В. Шкляра та «Підпільна держава» А. Кокотюхи; наше завдання – з’ясувати походження літературно-художніх псевдонімів, визначити їхній характеристичний потенціал, роль у розкритті сюжету; провести порівняльний аналіз псевдонімії повстанців. Доведено, що в романах В. Шкляра та А. Кокотюхи функціонують літературно-художні псевдоніми, які несуть різну інформацію про героїв, мають неабиякий характеристичний потенціал, найрізноманітніші смислові та емоційні наповнення, супроводжуються конотаціями та різними асоціаціями. Автори черпають з реальної антропонімії регіону такі оніми, які характерні для конкретної антропосистеми. Вони ідентифікують персонажів за національною ознакою. З’ясовано, що мотиви творення позивних литовських воїнів нічим не відрізняються від позивних бійців УПА. Найпоширенішими в романах В. Шкляра та А. Кокотюхи є псевдоніми, які відображають фауну, символізують особливі риси персонажів. Зафіксовано низку псевдонімів, які отримували повстанці за манерою поведінки, характером мовлення тощо. У всіх тих найменуваннях – уособлення розуму, краси, одухотвореності думки, зв’язок з історією та фольклором. Безумовно, літературно-художній псевдонім стає найлаконічнішим засобом характеристики героя, відіграє неабияку роль у розгортанні сюжету твору. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на з’ясування семантико-стилістичного наповнення літературно-художніх псевдонімів романів сучасних авторів, на вивчення методів їхнього творення.
Посилання
1. Pavlykivska, N. (2006). Do pytannia vidantroponimnoi nominatsii u psevdonimii [On the question of anthroponymic nomination in pseudonyms]. Linhvistychni studii, 14, 243–246. [in Ukrainian].
2. Nimchuk, V. (2002). Pro ukrainsku psevdonimiiu ta kryptonimiiu [On Ukrainian pseudonymity and cryptonymy]. Ukrainska mova, 2, 30–58. [in Ukrainian].
3. Vehesh, A. (2018). Informatsiinyi potentsial literaturno-khudozhnikh psevdonimiv romanu “Troshcha” Vasylia Shkliara [Information potential of literary pseudonyms in the novel “Troshcha” by Vasyl Shklyar]. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva. Zbirnyk naukovykh prats, 23, 392–396. [in Ukrainian].
4. Vehesh, A. (2018). Stylistychna rol literaturno-khudozhnikh antroponimiv romanu “Chervonyi” Andriia Kokotiukhy [The stylistic role of proper names of the literary heroes in the Novel “Red” by Andriy Kokotyukha]. Linhvistychni doslidzhennia: Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody. Kharkiv, 48, 231–237. [in Ukrainian].
5. Vehesh, A. (2021). Osoblyvosti literaturno-khudozhnoho antroponimikonu v romanakh pro UPA Andriia Kokotiukhy [Peculiarities of literary Anthroponymicon in the novels about the UPA by Andriy Kokotyukha.]. Politychni peretvorennia v krainakh Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy: istoryko-politychni, etnonatsionalni, elektoralni ta derzhavno-upravlinski aspekty / Za zahalnoiu redaktsiieiu prof. M. M. Vehesha i Yu. O. Ostaptsia. Uzhhorod : PP “AUTDOR-ShARK”, 170–181. [in Ukrainian].
6. Belei, L. (2002). Nova ukrainska literaturno-khudozhnia antroponimiia: problemy teorii ta istorii [New Ukrainian literary anthroponymy: problems of theory and history]. Uzhhorod, 176 s. [in Ukrainian].
7. Shkliar, V. (2024). Zaiachyi kostel : roman [Hare’s Church: a novel]. Kharkiv : Knyzhkovyi klub “Klub Simeinoho Dozvillia”, 496 s. [in Ukrainian].
8. Triiniak, I. I. (2005). Slovnyk ukrainskykh imen [Dictionary of Ukrainian Names]. Kyiv : Dovira, 509 s. [in Ukrainian].
9. Kokotiukha, A. (2024). Pidpilna derzhava [Underground State]. Kharkiv : Vivat, 304 s. [in Ukrainian].
10. Pavlykivska, N. (2007). Slovnyk psevdonimiv OUN–UPA [Dictionary of OUN– UPA Pseudonyms]. Vinnytsia : O. Vlasiuk, 440 s. [in Ukrainian].
11. Pavlykivska, N. (2017). Ukrainska hromadsko-politychna psevdonimiia XX (1929–1959 rr.) – poch. XXI stolit [Ukrainian public and political pseudonyms of the 20th (1929–1959) – Early 21st Centuries]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Movoznavstvo, 1 (27), 239–243. [in Ukrainian].
12. Entsyklopedychnyi slovnyk symvoliv kultury Ukrainy [Encyclopedic Dictionary of Symbols of Culture of Ukraine] / za zah. red. V. P Kotsura,
O. I. Potapenka, V. V. Kuibidy. 5-te vyd. Korsun-Shevchenkivskyi : FOP Havryshenko V. M., (2015). 912 s. [in Ukrainian].
13. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [The great explanatory dictionary of the modern Ukrainian language (with ad. and ap.)] / Uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv; Irpin : VTF “Perun”, 2005. 1728 s. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
