МОВНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І МОВНИЙ ВИБІР УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ТА СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-10Ключові слова:
мовна ідентичність, національна ідентичність, російсько-українська війна, мовна свідомість, молодь, мовна біографія, українська мова, суржикАнотація
Статтю присвячено питанню усвідомлення молодими людьми своєї національної та мовної ідентичностей як ключових чинників єдності та стійкості нації в умовах повномасштабної російсько-української війни. Актуальність дослідження зумовлена глибокими суспільно-політичними трансформаціями, спричиненими війною, які істотно вплинули на мовні орієнтири та самоідентифікаційні практики української молоді. Особливу увагу зосереджено на зміні мовної свідомості та мовної поведінки студентської молоді, яка виявилася найбільш чутливою до викликів воєнного часу та процесів переосмислення національної належності. Теоретичною основою дослідження слугують концепції національної та мовної ідентичності, що розглядаються як взаємопов’язані та взаємозумовлені соціокультурні явища, сформовані під впливом історичних, політичних і комунікативних чинників. Емпіричний матеріал становлять мовні біографії студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, які переїхали з тимчасово окупованих або небезпечних для життя територій. Метод мовної біографії дав змогу простежити індивідуальну динаміку мовних змін, виявити мотиваційні чинники переходу на українську мову та з’ясувати роль війни як потужного каталізатора переосмислення мовної ідентичності. У результаті дослідження встановлено, що для багатьох респондентів перехід на українську мову є не лише зміною мовної практики, а й усвідомленим актом національного самоствердження, громадянської позиції та символічного спротиву агресорові. Доведено, що трансформація мовної ідентичності молоді відбувається через поєднання зовнішніх чинників (зміна середовища, міграція, вплив медіапростору, державна мовна політика) та внутрішніх (переоцінка цінностей, емоційний досвід війни, прагнення автентичності). Зроблено висновок, що мовна ідентичність молоді в умовах війни набуває особливої цінності, перетворюючись на важливий ресурс консолідації українського суспільства та зміцнення національної стійкості.
Посилання
1. Hmyria, A. (2022). Identychnist: yak zrozumity, shcho ya ukrainets? [Identity: how to understand that you are Ukrainian?] Radio Svoboda. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-natsia/31951984.html [in Ukrainian].
2. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of modern Ukraine]. Retrieved from: https://esu.com.ua/article-13770. DOI: 10.37068/b/966022074x [in Ukrainian].
3. Mykhalchuk, O. (2021). Movna identychnist etnichnykh spilnot u konteksti ukrainskoi movnoi sytuatsii [Language identity of ethnic communities in the context of the Ukrainian language situation]. Studia Ukrainica Posnaniensia. Vol. IX/2, PP. 37–49. DOI:10.14746/sup.2021.9.2.03 [in Ukrainian].
4. Mykhalchuk, O. (2024). Movna identychnist [Language identity]. Movna polityka i movne planuvannia. Entsyklopedychnyi slovnyk [Language policy and Language planning. Encyclopediyan Dictionary]. Kyiv: Akademperiodyka. S. 247–249 [in Ukrainian].
5. Smit, E. D. Natsionalna identychnist [National identity]. Kyiv: Osnovy, 1994. Retrieved from: http://litopys.org.ua/smith/smi02.htm [in Ukrainian].
6. Strochenko, L. Movna identychnist heniia: filosofskyi ta linhvistychnyi aspekty [Language identity of genius: philosophy and linguistic aspects]. Zakarpatski filolohichni studii [Transcarpathian Philological Studies]. Vyp. 37. T. 2. Retrieved from: http://www.zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/32/part_2/15.pdf
7. Chernysh, N. (2012). Mova ta identychnist u suchasnomu sviti [Language and Identity in the modern world]. Mova i suspilstvo [Language and Society]. Lviv, S. 13–22 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







