МЕТАЛІРИЧНИЙ АСПЕКТ ВІРШОВАНИХ ТЕКСТІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Анотація

У науковій статті вивчено феномен метатекстуальності у понятійному колі літературознавчих досліджень, окреслено суть, природу та функції цього художнього феномену, тяглість його поетичних традицій, мотивацію, яка спонукає авторів віршованих текстів звертатися до рефлексії творчих здобутків інших митців та авторецепції. Значну увагу зосереджено на теоретичних питаннях металірики та окремих історичних етапах її розвитку, які були досліджені у літературознавчих розвідках багатьох західноєвропейських та американських літературознавців (Х. Вайнріха, Є. Мюллер-Зетельман, Х. Шлаффера, А. Вебера, Е. Гессенберга, А. Франка, В. Хінка та ін.). Наголошено на тому, що в українському літературознавстві дослідження металірики лише розпочинається. Серед праць, присвячених питанням її теоретичного узагальнення, виокремлено й проаналізовано дослідження сучасних літературознавців О. Юферевої, І. Лучука та Л. Артеменко, які зробили найбільший на сьогоднішній день внесок у розробку концептуальних уявлень про українську металірику. Зауважується, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної літературознавчої науки одними із найбільш важливих є питання дослідження метатекстуальних аспектів теорії та практики художньої словесності загалом й поезії, зокрема. У науковій розвідці наголошено на тому, що метатекстуальні літературні візії спрямовані передусім на спробу осмислення природи та сенсу мистецтва, роль письменника у суспільно-громадському та духовному розвитку суспільства, його сучасних екзистенційних запитів та творчих уподобань. Металітературність окреслюється у тематичній, поетикальній та жанровій площині усіх літературних родів (епосу, драматургії, лірики), а також у різноманітті вимірів міжвидової дифузії (взаємодія з музикою, живописом, архітектурою, скульптурою, театром, кіно, фотомистецтвом, хореографією та ін.). Наголошується на тому, що традиційні літературознавчі уявлення про синкретизм або взаємодію мистецтв у ХХ столітті розглядаються крізь призму новітніх, дотичних до них, понять, наприклад, екфразис та інтермедіальність, теоретичний зміст яких на сьогоднішній день усе ще залишається суттєво дискусійним і не узгодженим їх дослідниками