АНТИФРАЗА В ПОЕЗІЇ ВІЙНИ: ТИПОЛОГІЯ, МАРКЕРИ, ФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-16Ключові слова:
антифраза, поезія війни, смислова інверсія, контраст, контрдискурс, пропагандистські кліше, аксіологійна інверсія, іроніяАнотація
У статті досліджено антифразу як контекстуально зумовлений стилістичний і прагматичний механізм смислової та аксіологійної інверсії в сучасній українській поезії воєнного часу. Актуальність роботи зумовлена активізацією антифрази в поетичному дискурсі 2022–2026 рр., де вона постає як інструмент мовного спротиву й контрдискурсивної деконструкції пропагандистських ідеологем агресора. Уточнено статус антифрази на перетині тропіки та прагматики, розглянуто її зв’язки з іронією, сарказмом, оксимороном, евфемізмами й пародійною стилізацією чужого голосу. Запропоновано критерії ідентифікації антифрази, що охоплюють формальну позитивність або нейтральність номінації, контекстну інверсію оцінки, наявність прагматичної установки викриття, цитатність і графічні маркери дистанціювання (лапки, стилізацію, відтворення чужої мови). На матеріалі поезії воєнного періоду (твори В. Ареньєва, О. Положинського, Т. Боровка, П. Вишебаби, О. Слоньовської, Ю. Мусаковської та ін.) виокремлено типові моделі антифрази: деконструкцію імперської ідеологеми, антиефемістичну інверсію, пародійну стилізацію пропагандистського мовлення, морально-оцінну інверсію позитивних аксіологем, адресну антифразу-інвективу тощо. Визначено основні функції антифрази: викривальну, антиефемістичну, аксіологійну, ідентифікаційну, сатиричну, мобілізаційну, психотерапевтичну та поетикальну. Антифраза – універсальний засіб художнього контрдискурсу, що забезпечує моральне переозначення пропагандистських формул і підтримує ціннісну позицію спільноти. Перспективу подальших досліджень убачаємо в зіставленні антифрази в поетичному, медійному та пісенному воєнних дискурсах.
Посилання
1. Giora, R. (1995). On irony and negation. Discourse Processes, 19(2), 239–264. https://doi.org/10.1080/01638539509544916
2. Attardo, S. (2000). Irony as relevant inappropriateness. Journal of Pragmatics, 32(6), 793–826. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(99)00070-3
3. Gibbs, R. W., & O’Brien, J. E. (1991). Psychological aspects of irony understanding. Journal of Pragmatics, 16(6), 523–530. https://doi.org/10.1016/0378-2166(91)90101-3
4. Jorgensen, J. (1996). The functions of sarcastic irony in speech. Journal of Pragmatics, 26(5), 613–634. https://doi.org/10.1016/0378-2166(95)00067-4
5. Khomenko, H. Ye. (2014). Antyphrasis yak zasib ekspresyvizatsii suchasnykh informatsiinykh tekstiv [Antiphrasis as a means of expressivization of modern informational texts]. Filolohichni studii. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu [Philological Studies. Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University], (11), 632–637 [In Ukrainian].
6. Yuldasheva, L. (2025). Bahatovektornist kontrastu u movnii systemi [Multivectorality of contrast in the language system]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current Issues of the Humanities], 89(2), 291–296. https://doi.org/10.24919/2308-4863/89-2-42 245 [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
