ЛЕМКІВСЬКА ПІСНЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ДЖЕРЕЛО ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

Лемківська пісня є унікальним культурним явищем, що гармонійно поєднує у собі національну ідентичність та музично-поетичну традицію українського народу. Вона слугує ключовим інструментом збереження етнічної самобутності та віддзеркалює історичний досвід і світогляд лемків – субетносу, чиє існування було тісно пов’язане з географічними особливостями гірських регіонів. Ці пісні, вирізняючись оригінальністю мелодики та складністю ритмічних структур, є важливою частиною української та європейської спадщини. Вони представляють багатий жанровий спектр: від обрядових і ліричних до жартівливих, соціально-побутових та історичних композицій. Характерними рисами є мажорно-мінорна варіативність, емоційна глибина та мелодійна експресивність, що відображають зв’язок з природним середовищем, родинними традиціями та любов’ю до рідної землі. Попри складну історичну долю, включаючи вимушену міграцію та асиміляційний тиск, лемківська пісня зберегла свою автентичність завдяки зусиллям народних виконавців та дослідників. Вона залишається важливим інструментом етнокультурної самоідентифікації. Хорове мистецтво, засноване на цій спадщині, активно розвивається, збагачуючи музичну культуру та сприяючи популяризації лемківської пісенної традиції в Україні та за її межами. Науковий інтерес до лемківської музичної культури зумовлений її інтеграційною роллю між різними культурними традиціями. Ці пісні є важливим джерелом для вивчення етнічної культури, зокрема її мелодійних та поетичних особливостей, і демонструє здатність музики до об’єднання людей навіть в умовах культурних трансформацій. Лемківські мелодії є також надихаючим прикладом адаптивності та стійкості традицій в умовах глобалізаційних викликів. Таким чином, лемківська пісня є не лише об’єктом музикознавчих досліджень, але й важливим елементом культурного діалогу, що поєднує традицію та сучасність, етнічну самобутність і міжкультурне спілкування.