НЕТ-АРТ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art-studies.2023-1-5Ключові слова:
нет-арт, митець, кіберпросторове мистецтво, ідентичність, самовираження, посмодернізмАнотація
У статті розглянуто поняття нет-арту щодо мистецького середовища. Виявлено такі основні форми його прояву, як безпосереднє створення та трансляція артпродуктів у веб-мережі – нет-арт; використання інтернету як способу трансляції творів; застосування інтернету як надихаючої ідеї для створення проєктів. Констатується створення концептуально нового художнього середовища артпродукту, модус буття якого повністю опосередкований інтенцією до віртуальності художника та глядача. Нет-арт як новітній художній феномен медіамистецтва пов’язаний з трансформаціями у сучасному суспільстві. Наводяться причини, приклади розвитку нет-арту, розкрто його роль у творчості. Нет-арт трактується як нове розширення художньої творчості перш за все молоді. Сучасний постмодерн ще більше ускладнив існування молоді. Відповісти на питання про те, як жити розумно, щасливо і в злагоді із собою та іншими, стає все важче. Відповіді на ці питання молодь шукає у художній творчості, яка допомагає інтегрувати мозкову діяльність, емоції та уяву. Мова мистецтва стає мовою спілкування із собою та іншими. Зміни в культурі, як і зміна її характеру з вербального на аудіовізуальний, які були створені новими медіа, привели до того, що художні твори вийшли за межі матеріальності – фактично ми маємо справу з новими способами творчості. Продукт з’являється в кіберпросторі, а процес використання віртуального простору для представлення свого мистецтва стає концептуалізацією рефлексивної ідентичності. «Електронна наркотизація», на думку песимістів, зводить нанівець «справжню» творчість молоді, тому що все більше технологічних творінь з’являється на інтернет-порталах. Проте, виявляється, не варто боятися одноманітності мистецьких творів, створених мультимедійними засобами. Кіберпростір лише забезпечує нові способи їх представлення.
Посилання
Wands B. Art of Digital Age. London: Thames and Hudson, 2006. 224 p.
Lopes D.A. Philosophy of Computer Art. London^ Routledge, 2009. 160 p.
Popper F. From Technological to Virtual Art. Cambridge, Mass.: MIT Press, 2007. 471 p.
Ландяк О. Медіа-арт в контексті сучасного екранного мистецтва. Парадигма пізнання: гуманітарні питання. Серія: Мистецтво, мистецтвознавство. Київ : ТК Меганом, 2015. С. 104–118.
Пруденко Я. Історія медіа-арту в Україні. Досвід архівування. URL: http://www.mediaartarchive.org.ua/publication/dosvid-arkhivuvannya (дата звернення: 07.10.2023).
Женченко М. Цифрові трансформації видавничої галузі : монографія / за наук. ред. В. Різуна. Київ : Жнець, 2018. 436 с.
Борщевська Н., Нос О. Розвиток цифрового мистецтва як сучасного способу монетизації мистецтва та захисту авторських прав. Актуальні проблеми сучасного дизайну: тези Міжнародної науково-практичної конференції від 22 квітня 2021 року. Київ : КНУТД, 2021. С. 320–323.
Міжнародна науково-практична конференція «Мистецтво та дизайн у художній мові мінливого часу: морфологія, семіотика, візуальність (14 квітня 2022 року): збірник наукових матеріалів. Харків : ХДАДМ, 2022. 136 с.
Основні поняття цифрового мистецтва 2018. URL: http://estetica.etica.in.ua/osnovni-ponyattyatsifrovogo-mistetstva-2018 (дата звернення: 01.10.2023).
Захаров В. «Чиста форма» у драматургії С. Віткевича. Київські полоністичні студії. 2010. Т. 16. С. 329–338. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kps_2010_16_35 (дата звернення: 25.09.2023).
Лук’янофф Ґ., Гайдт Дж. Крихкість інтернет-покоління. Як тепличне виховання шкодить сучасній молоді. Київ: Наш формат, 2022. 400 с.
Шевчук К. Сучасне інтернет-мистецтво і проблема естетики електронних медіа. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2009. Вип. 6. С. 411–417. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mist_2009_6_54 (дата звернення: 23.09.2023).
McLuhan, M., Fiore, Q., Agel, J. The medium is the massage: An inventory of effects. Corte Madera, CA: Gingko Press, 2001. 160 p.
Основи формальної композиції: для студентів напряму 6.020205 «Образотворче мистецтво»: посібник / укл. О. Половна-Васильєва. Дніпропетровськ: Роял-Принт, 2015. 34 с.
Шерстюк Н. Постмодерн як особлива ситуація в культурі. Гілея: збірник наукових праць / гол. ред. В. Вашкевич. Вип. 57 (2). Київ : ВІР УАН, 2012. С. 408–412.
Ткаченко О. «Розриви» історичного часу як об’єкт філософсько-історичного дослідження: дис. 2016. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Tkachenko_Oleksii/Rozryvy_istorychnoho_chasu_iak_obiekt_filosofsko-istorychnoho_doslidzhennia (дата звернення: 24.09.2023).
