ЛЕСЬ КУРБАС І «МОЛОДИЙ ТЕАТР»: РЕВОЛЮЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЦЕНІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Анотація

Дослідження присвячене аналізу творчої діяльності Леся Курбаса та його ролі у становленні українського модерного театру на початку XX століття. Особливу увагу приділено діяльності «Молодого театру» – мистецького об’єднання, яке стало лабораторією нових сценічних форм, акторських методик та режисерських експериментів. Досліджується концепція театральної реформи Курбаса, спрямована на подолання етнографічного театру та впровадження європейських модерністських тенденцій. У статті проаналізовано основні принципи роботи Курбаса зі студійцями, його методику підготовки акторів, що включала ритмізацію мовлення, інтелектуальний аналіз тексту, фізичну дисципліну та синтез різних мистецьких засобів. Розглянуто ключові постановки «Молодого театру», зокрема перші художньо-послідовні символістичні вистави, що сприяли формуванню нової естетики національної сцени. Досліджено внесок Курбаса у розвиток режисерського театру, зокрема його співпрацю з художником А. Петрицьким, що започаткувала новий рівень сценічного оформлення. Окремо висвітлено значення постановок «Едіп-цар» Софорла, «Молодість» М. Гальбе, «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка, які хоча й були неоднозначно сприйняті сучасниками, проте стали важливим кроком у напрямі театральної модернізації. Розглянуто конфлікти та виклики, з якими стикався Курбас, зокрема труднощі у сприйнятті його ідей серед акторів і критиків, а також внутрішні суперечності у трупі «Молодого театру». Аналізується перехід театру до другого сезону, розширення репертуару та спроби Курбаса залучити нових митців до співпраці. У статті робиться висновок, що діяльність Леся Курбаса та «Молодого театру» стала визначальним етапом у становленні українського театру XX століття. Його реформаторська діяльність, спрямована на інтеграцію національного мистецтва в європейський культурний простір, мала значний вплив на подальший розвиток української сценічної культури.