МІСЦЕ І РОЛЬ ДРАМАТУРГІЇ РУФАТУ АХМАДЗАДЕ В АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОМУ ТЕАТРІ

Автор(и)

  • Айтадж Назар гізі Гамідова Національний музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджаві https://orcid.org/0009-0005-1419-9465

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-7

Ключові слова:

Руфат Ахмадзаде, драматургія, телевізійна п’єса, сценка, азербайджанський театр, національна культура, сатира

Анотація

Мета у цій статті дослідити драматургічну спадщину видатного азербайджанського поета та драматурга Руфата Ахмадзаде, та його внесок у формування та розвиток азербайджанського театру, зокрема, у жанрах комедії та сатири. У статті аналізується, як його твори долали розрив між літературною творчістю та театральним виразом, і як його унікальний оповідальний стиль та соціально-чутливий гумор збагатили національну сценічну естетику. Методи: Дослідження ґрунтується на якісному літературно-культурному аналізі. Ключові методологічні підходи включають історико-контекстуальний аналіз, інтертекстуальне вивчення окремих п'єс та критичну інтерпретацію біографічних відомостей та театральних рецензій. У дослідженні використовуються як первинні джерела (сценарії та телевізійні роботи Р. Ахмадзаде), так і вторинні джерела (інтерв'ю, мемуари та критичні есе). Також застосовується порівняльний аналіз для оцінки тематичних та структурних закономірностей у його драматургії та її сприйняття у різних засобах масової інформації (телебачення та театр). Наукова інновація: Це дослідження представляє новий академічний погляд на драматургічний внесок Руфата Ахмадзаде, який значною мірою недостатньо вивчений як в азербайджанській, так і міжнародній театральній науці. Новизна полягає в тому, що його драматургія розглядається не просто як популярна розвага, а як невід'ємна частина національного театрального канону, що поєднує поетичну мову, гумор та моральну критику. Висновки: Зазначається, що драматургія Руфата Ахмадзаде займає важливе місце в історії азербайджанського театру. Його твори поєднували поетичну чутливість із соціальною сатирою, створюючи тексти, які глибоко відгукувалися як у широкої публіки, і у театральних професіоналів. Наголошується, що хоча він і не називав себе професійним драматургом, популярність, соціальна значимість та виразність його драматичних текстів підтверджують його вплив на театральне життя Азербайджану. Його вміння інтегрувати гумор, критику та повсякденне мовлення в цілісні драматичні структури сприяло демократизації та модернізації азербайджанського сценічного мистецтва. Зазначається, що надалі вкрай важливо продовжити академічне вивчення спадщини Р. Ахмадзаде та просувати його роботи як на національному, так і міжнародному театральному просторі.

Посилання

1. Ağayar, Ş. (2022, March 25). Tanınmış satirikin oğlu: “Öləcəyi günü bilirdi...” – Müsahibə Rəşad Əhmədzadə. Kulis.az. Retrieved from https://kulis.az/xeber/media/taninmis-satirikin-oglu-oleceyi-gunu-bilirdi-musahibe-12380

2. Azərbaycan dramaturgiyası antologiyası. Dörd cilddə (Vol. 3). (2007). Şərq-Qərb.

3. Baku‑Art.com. (2022, December 15). Azərbaycan yazıçısı, satirik şair, ssenari müəllifi Rüfət Əhmədzadənin anım günüdür. Retrieved from https://az.baku‑art.com/az/azerbaycan‑yazich‑s‑satirik‑shair‑ssenari‑muellifi‑r‑f‑t‑ehm‑dzad‑nin‑an‑m‑g‑n‑d‑r

4. Azerbaijan.az. (2025). The establishment and development of Azerbaijani theater. The Official Web Portal of the Republic of Azerbaijan. Retrieved from https://azerbaijan.az/en/related-information/257

5. Ismayilova, L. (2023, December 27). Azerbaijani professional theatre turns 150. Today.Az.

6. Kazımzadə, A. (2020). Azərbaycan kino salnaməsi (Azərbaycan kinosu – 120). Şərq-Qərb.

7. Rəhimli, İ. (2003). Üç əsrin yüz otuz ili (Akademik Milli Dram Teatrı bu gün). QAPP-POLİQRAF.

8. Rüfətoğlu, Z. (2017, October 7). “Atalar və övladlar” layihəsi, Reportaj. Modern.az. Retrieved from https://modern.az/reportaj/145399/atalar-ve-vladlar-rufetehmedzadenin-olu-atamin-en-cox-zehlesi-geden-uc-sey-vardi-foto-/

9. Rüstəmova, H. (2020). Kədərə gülmək qədər çətin. Mədəniyyət/Culture, (1), 20–25.

10. Fatullayev, S. (1961). Arkhitektura Baku na rubezhe XIX—XX vv. [Architecture of Baku at the turn of the 19th–20th centuries]. Izvestiya Akademii nauk Azerbaydzhanskoy SSR, (136).

11. Ahmadova, G., & Farzaliyeva, E. (2025). Theatre as a reflection of social change: How dramatic arts capture cultural shifts and historical transformations. Acta Globalis Humanitatis et Linguarum. https://doi.org/10.69760/aghel.02500133

12. Ahmedova, G. (2025). Theatrical structures and performance traditions in Azerbaijani folklore. EuroGlobal Journal of Linguistics and Language Education. https://doi.org/10.69760/egjlle.2500199

13. Aliyeva, Z. (2025). Azerbaijan theatre: Its role, history of development, reasons for success, challenges and problems. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Oriental Languages and Literatures. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.11

14. Huseynova, A. (2025). Analysis of the reflection of the socio-economic situation in national dramaturgy. Philological Journal. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.3.2/04

15. Məmmədova, R. (2024, April 9). Azərbaycan Komedioqrafiyasının İnkişaf Tarixi [Paper presentation]. Elm və Təhsilin Əsasları VII Beynəlxalq Elmi Konfrans, Baku, Azerbaijan. https://doi.org/10.36719/2789‑6919/2024/VII

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-26

Номер

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ