ПРАКТИЧНО ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧНІВ-БІЖЕНЦІВ (ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-62-18Ключові слова:
німецька мова як друга (DaZ), практично-орієнтоване навчання, навчальні сценарії, навчальна поведінка, інтеграція, мовно-чутливе навчання, школа як безпечний простірАнотація
Останніми роками у галузі методики та дидактики німецької як іноземної та другої мови (DaF/DaZ) активно обговорюються різні підходи, що сприяють ефективному засвоєнню мови. Проте постає питання, як ці підходи працюють у ситуації, коли учні нещодавно були змушені залишити свою країну через війну. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації українських учнів-біженців до нових мовних, культурних і освітніх реалій країни перебування, що супроводжується значними психоемоційними навантаженнями та порушенням звичних життєвих і навчальних стратегій. У статті підкреслюється, що ефективне навчання німецькій як другій мові (DaZ) неможливе без урахування психоемоційного стану дітей, потреби у стабільності, безпеці, чітких правилах і довірливих стосунках із педагогом. На основі практичного досвіду роботи з українськими учнями у підготовчих та підтримувальних DaZ-класах у Німеччині проаналізовано ефективність практично-орієнтованого навчання як провідного дидактичного принципу. Особливу увагу приділено таким формам роботи, як проєктна діяльність, творчі завдання, рольові ігри, використання адаптованої літератури та автентичних відеоматеріалів, а також залучення позашкільних освітніх просторів (музеїв, кіно, культурних заходів). Показано, що такі навчальні сценарії створюють умови для автентичної мовленнєвої практики, сприяють зниженню мовленнєвої тривожності, активізації внутрішньої мотивації та формуванню відчуття соціальної включеності. Особлива увага у процесі мовного розвитку та у створенні мовно-чутливого навчального середовища приділяється ролі вчителя. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики викладання німецької мови як другої у роботі з дітьми-біженцями, а також для розробки ефективних моделей їхньої довготривалої інтеграції у шкільну систему країни перебування.
Посилання
1. Ahrenholz, B. (2008). Deutsch als Zweitsprache: Voraussetzungen und Konzepte für die Förderung von Kindern und Jugendlichen mit Migrationshintergrund. Freiburg im Breisgau.
2. Ahrenholz, B. (2017). Erstsprache – Zweitsprache – Fremdsprache – Mehrsprachigkeit. In I. Oomen-Welke (Ed.), Deutschunterricht in Theorie und Praxis (Vol. 9, pp. 3–21). Baltmannsweiler.
3. Becker, T., & Bialek, J. (2018). Traumapädagogik im Kontext von Flucht und Vertreibung. In Integration des Fremden?! Trauma, Dissoziation und Migration (pp. 135–145). Paderborn.
4. Chabursky, S., Gutt, J., & Guglhör-Rudan, A. (2024). Ukrainian refugee adolescents in Germany: A qualitative study on schooling experiences and the fulfillment of basic psychological needs. Child & Youth Services Review. https://doi.org/10.1016/j. childyouth.2024.107582
5. Didenko, N. (2023). Emotion und Kognition im DaZ-Unterricht bei ukrainischen geflüchteten Schülerinnen und Schülern. In Bezugla & Ketzer-Nöltge (Eds.), Brüche und Kontinuitäten: Aktuelle Themen der ukrainischen Germanistik nach Februar 2022 (pp. 52–58). Leipzig.
6. Dixius, A., & Möhler, E. (2019). Stress und Traumafolgen bei Kindern und Jugendlichen: Stabilisierende Interventionen nach Gewalt, Missbrauch und Flucht. Stuttgart.
7. Edmondson, W. J., & House, J. (2011). Einführung in die Sprachlehrforschung (4th ed.). Tübingen.
8. Gogolin, I., & Michel, U. (2010). Kooperation und Vernetzung: Eine Dimension „durchgängiger Sprachbildung“. Diskurs Kindheits- und Jugendforschung, 5(4), 373–384.
9. Hubertus, A., & Bistritzky, H. (2017). Seelische Probleme von geflüchteten Kindern und Jugendlichen: Wie Schule und Kinderpsychiatrie kooperieren können. Berlin.
10. Hölscher, P. (2008). Lernszenarien – Sprache kann nicht gelehrt, sondern nur gelernt werden. In B. Ahrenholz (Ed.), Deutsch als Zweitsprache (pp. 150–171). Freiburg im Breisgau.
11. Jeuk, S. (2011). Erste Schritte in der Zweitsprache Deutsch. Freiburg im Breisgau.
12. Jeuk, S. (2015). Deutsch als Zweitsprache in der Schule: Grundlagen – Diagnose – Förderung (3rd ed.). Stuttgart.
13. Krumm, H.-J. (2001). Motivation beim Sprachenlernen. In K.-R. Bausch, H. Christ, & H.-J. Krumm (Eds.), Handbuch Fremdsprachenunterricht (4th ed., pp. 125–129). Tübingen.
14. Meyer, H. (2017). Bewegter Unterricht: Grundlagen, Methoden, Praxisbeispiele. Berlin.
15. Piel, A. (2016). DaZ lernen mit Bewegung: 90 Spiele und Übungen zur Grammatik. Mülheim an der Ruhr.
16. Plutzar, V. (2019). Sprachenlernen im Kontext von Flucht und Migration. In Mit Sprache Grenzen überwinden: Sprachenlernen und Wertebildung im Kontext von Flucht und Migration. Münster.
17. Plutzar, V. (2021). Die Schule als sprachlich sicherer Ort im Kontext von Migration und Flucht. In Brücken bauen: Migration – Flucht – Bildung. Wien.
18. Sambanis, M., & Ludwig, C. (2024). Happy learning: Glücklich und erfolgreich Sprache lernen. München.
19. Skintey, L. (2025). Zur Beschulung von aus der Ukraine geflüchteten Schüler*innen. Workshop Deutsch als Zweitsprache, Migration und Mehrsprachigkeit. Jahresschrift, 18, 147–179.
20. Vasylchenko, O. (2023). Deutschförderung der ukrainischen Flüchtlingskinder in Österreich. In Bezugla & Ketzer-Nöltge (Eds.), Brüche und Kontinuitäten (pp. 60–73). Leipzig.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







