«...РАНО ЧИ ПІЗНО ГАЛИЧИНУ ДОВЕДЕТЬСЯ РАДЯНІЗУВАТИ…»: СТРАТЕГІЧНІ ПЛАНИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ РАДЯНСЬКОГО ЕКСПАНСІОНІЗМУ ПРОТИ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ НА ТЕРИТОРІЇ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ (1919–1923 PP.)

Анотація

Мета статті – проаналізувати стратегічні плани й тактику реалізації радянського експансіонізму проти Польської держави засобами розвідувальної, підривної та пропагандистської діяльності на території Східної Галичини в 1919–1923 рр. Відповідно до поставленої мети в роботі проведено узагальнення сучасною вітчизняною історіографією концептуальних засад зовнішньої політики Радянської Росії та Радянської України щодо Східної Галичини як одного із плацдармів майбутнього «походу в Європу» та «світової революції» з долученням раніше неопублікованих документів їхнього квазідержавного утворення – Галицької Соціалістичної Радянської Республіки з фондів Державного архіву Тернопільської області. Окремо досліджуються радянські пропагандистські наративи, спрямовані проти як Польської держави, так Української Народної Республіки періоду національно-визвольних змагань початку 20-х років ХХ ст. Розкриваються засади й основні напрями підривної діяльності як Комуністичної партії Східної Галичини, так і спеціальних диверсійних груп та розвідувальних структур СРСР на лінії «Збручанського кордону» й суміжних територіях. Окремо представлені заходи реагування силових структур Польської держави на спроби дезорганізації суспільно-політичного становища в Східній Галичині напередодні та після формального міжнародно-правового визнання включення її до складу цієї держави на засадах автономії в 1923 р.Методологічною основою статті є історичний, системний та функціональний принципи наукового пізнання через комплексне поєднання загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних історичних методів дослідження для розкриття складної наукової проблематики. Наукова новизна: вперше на основі узагальнення сучасної вітчизняної історіографії із залученням раніше неопублікованих архівних матеріалів розкрито передумов та еволюцію реалізації радянського експансіоністського зовнішнього курсу проти новопосталої Польської республіки на теренах Східної Галичини через комплексне використання засобів розвідувальної, підривної та пропагандистської діяльності. Основні результати. Відзначаючи вагомі напрацювання сучасних вітчизняних дослідників із західноукраїнських земель періоду українських національно-визвольних змагань та встановленням контролю над Східною Галичиною й Західною Волинню відновленої Польської держави варто вказати на відсутність комплексної оцінки деструктивного впливу спеціальних служб і партійних структур Радянської Росії та її фактичного сателіта в особі Української СРР саме на східногалицькі терени як вагомий плацдарм для реалізації експансіоністської зовнішньої політики більшовицького керівництва після після завершення польсько-української війни 1918–1919 р. в процесі «визвольного походу на Польщу» 1920 р. Безумовно, важливе місце в реалізації радянського експансіоністського зовнішньо-політичного курсу надавалося місцевим комуністичним організаціям, які згодом об՚єдналися в Комуністичну партію Східної Галичини, що 1925 р. тримала нову назву – Комуністична партія Західної України. Проте головним інструментом не тільки агресивної комуністичної пропаганди, а й активної розвідки й провокативних диверсій були відповідні радянські спецслужби та їхні агенти. Проте, попри вкладення в різні заходи значних коштів та залучення певної частини місцевого населення під керівництвом радянських кураторів, їхніми зусиллями не вдалося досягнути стратегічних цілей кремлівського керівництва. Однак не можна замовчувати того, щоб під таким впливом спостерігалася помітна дезорганізація суспільно-політичного життя краю, де свою владу репресивно-каральними заходами прагнула утвердити Друга Річ Посполита. Це жодним чином не дає змоги твердити, що радянська розвідувальна підривна та пропагандистська діяльність на території Східної Галичини в 1919–1923 рр. була в інтересах переважного українського населення новостворених Львівського, Станіславівського й Тернопільського воєводств Польської держави.