ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОЛІТИКО-ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРОСТОРУ ДОБИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ: ВІД МИРУ В КАТО-КАМБРЕЗІ (1559 Р.) ДО ВІДЕНСЬКОГО КОНГРЕСУ (1814–1815 РР.)
Ключові слова:
зовнішня політика, дипломатія, інституціоналізація, політико-дипломатична система, Віденська система міжнародних відносинАнотація
У статті проаналізовано Віденський конгрес (1814–1815 рр.) як визначну історичну подію для політико-дипломатичного та інституційного розвитку Європи. Увагу акцентовано на дипломатичному інструментарії, національній специфіці та особливостях переговорного процесу європейських держав на конгресі. Підсумки Віденського конгресу слугували важливим стимулом для подальшого соціально-економічного, безпекового, політичного та дипломатичного європейського розвитку. Практичні здобутки Віденського конгресу і досвід, набутий європейською дипломатією кінця XVIII – початку XIX ст., визначили майбутній інституціональний розвиток світової дипломатії та міжнародного права, не втративши своєї актуальності й для сьогодення.
Посилання
Ціватий В.Г. Європейська зовнішня політика доби раннього Нового і Нового часу: проблеми інституціоналізації (теоретико-методологічний аспект) / В. Г. Ціватий // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К.: «ДЕМІД», 2000. – Вип. 4. – С. 268–274. 2. Lentz T. Le congrès de Vienne. Une refondation de l’Europe, 1814–1815 / T. Lentz. – Paris: Perrin, 2013. – 400 р. 3. Jarrett M. The Congress of Vienna and its Legacy. War and Great Power Diplomacy After Napoleon / M. Jarrett. – London-New York: I.B. Tauris, 2013. – 522 p. 4. Livet G. L’équilibre européen de la fin du XVе à la fin du XVIII е siècle / Ge. Livet. – Paris: PUF, 1976. – 231 р. 5. Документы для истории дипломатических сношений России с западными державами европейскими, от заключения всеобщего мира в 1814 г. до конгресса в Вероне в 1822 г. – Т. І. – СПб., 1823. 6. Собрание трактатов и конвенций, заключенных Россией с иностранными державами / Сост. Ф.Ф. Мартенс. – Т. III–IV. Трактаты с Австрией. – СПб., 1876-1878; Т. XIV. Трактаты с Францией. – СПб., 1905. 7. Webster C.K. The Congress of Vienna. 1814–1815 / C.K. Webster. – New York: barnes and Noble, 1963. – 213 p. 8. Barbiche B. Les institutions de la monarchie française à l’époque moderne. XVI-e – XVIII-e siècle / В. Barbiche. – Paris: Presses Universitaires de France, 2012. – 369 р. 9. Mowat Robert Balmain. A History of European Diplomaсy (1451–1789) / R.B. Mowat. – London: Hamden- Connecticute, 1971. – 311р. 10. Black J. A History of Diplomacy / J. Black. – Reaktion Books, 2010. – 312 p. 11. Zieseniss Ch.J. Le congress de Vienn et l’Europe des prince / Ch.J. Zieseniss. – Paris, 1984. –366 р. 12. Ціватий В. Г. Теоретико-методологічне підґрунтя інституціоналізації та інституціональної теорії дипломатії доби раннього Нового часу (ХVI–ХVIІІ ст.): історичний аспект / В. Г. Ціватий // Сучасні тенденції в історії, соціології, політології та філософії: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 25–26 вересня 2015 року). – Львів, 2015. – С. 101–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
