ОСВІТА ЯК ПРОЯВ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ШЛЯХТИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Ключові слова:
шляхта, Правобережна Україна, Російська імперія, Кременецький ліцей, освітаАнотація
У XVIII ст. Річ Посполита потрапила у сферу геополітичного впливу Росії. Російський вплив і втручання у внутрішні справи сусідньої держави особливо посилилися після 1768 р., що закінчилося участю імперії Романових у трьох поділах Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Нові суспільно- політичні умови, у яких опинилася шляхта Правобережної України, поступово вплинули і на таку сферу, як освіта. Саме тому у першій половині ХІХ ст. боротьба за деполонізацію освіти у трьох губерніях Правобережної України велася російською владою із особливою впертістю й послідовністю.Це здійснювалося під патріотичними гаслами зміцнення держави, влада спекулювала почуттям громадянського обов’язку й формувала громадську думку, що ініціатива у закритті шкіл, заборона польської мови йшла від поляків. Проте, варто відзначити, що фактично до 1830 р., ці спроби були малоефективними та носили локальний характер. Польські школи функціонували, і щоб якимось чином компенсувати відсутність навчальних закладів, вирішено проводити русифікацію освіти шляхом створення російських шкіл у повітових центрах.
Посилання
Смолій В. А. Возз’єднання Правобережної України з Росією / В. А. Смолій. – К.: Наукова думка, 1978. – 192 с. 2. Поліщук Ю. Приєднання Правобережної України до Російської імперії та доля польського населення (кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст.) / Ю. Поліщук // Ucrainika Polonika. – Київ- Житомир: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2009. – Т. 3. – С. 12–19. 3. Войтенко Ю. М. Становище шляхти на Правобережній Україні за правління Олександра І (1801–1825 рр.) / Ю. М. Войтенко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип. 18. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006. – С. 41–45. 4. Гладченко Т. М. Польське студентство в культурному і суспільно-політичному житті Правобережної України (1793–1833 рр.): дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Т. Б. Гладченко. – Черкаси, 2011. – 235 с. 5. Гудь Б. Українсько- польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Б. Гудь. – Харків: Акта, 2011. – 472 с. 6. Кривошея І. І. Уманський василіанський монастир (1765–1834) / І. І. Кривошея. – Умань: ПП Жовтий, 2009. – 28 с. 7. Крисовський О. Кременецький парнас у період діяльності гімназії та ліцею / О. Крисовський // Волинські Афіни. 1805–1833: Збірник наук. праць. – Тернопіль, 2006. – C. 88– 110. 8. Щербак Н. О. Національне питання в політиці царизму на Правобережній Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Монографія / Н. О. Щербак. – К.: ПЦ “Ризографіка”, 2005. – 616 с. 9. Свербигуз В. Шляхетська бесіда / В. Свербигуз. – К., 2000. – 32 с. 10. Бовуа Д. Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793–1914) / [Авторизованный перевод с французского Марии Крисань] / Д. Бовуа. – М.: Новое литературное обозрение, 2011. – 1008 с. 11. Daniel B. Szkonictwo polskie na zimiach litewsko-ruskich 1803–1832. – T.II. Szkoły podstawowe i średnie / B. Daniel. – Lublin, 1991. – 238 s. 12. Epsztejn T. Edukacja dzieci i mlodzieży w polskich rodzinach ziemiańskich na Wolyniu, Podolu i Ukrainie w II połowie XIX wieku / T. Epstein – Warszawa: PWN, 1998. – 233 s. 13. Zasztowt Z. Kresy 1832–1864. Szkolnictwo na ziemiach Litewskich i Ruskich dawnej Rzeczypospolitej / Z. Zasztowt. – Warszawa: Instytut Historii Nauki PAN, 1997. – 456 s. 14. Горизонтов Л. Е. Парадоксы имперской политики: поляки в России и русские в Польше (ХІХ – начало ХХ в.) / Л. Е. Горизонтов. – М.: Индрик, 1999. – 272 с. 15. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (XVIII – начало XX в.): [в. 2 т.]. – Т.1. / Б. Н. Миронов. – СПб.: Дмитрий Буланин, 2003. – 548 с. 16. Крыжановский Е. Учебные заведения в русских областях Польши в период ее разделов / Е. Крыжановский // Киевская старина. – 1882. – № 2. – С. 485. 17. Тихоміров А. Віленські імпресії: книга Даніеля Бовуа. – Режим доступу: www.historians.in.ua/index.php. 18. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. Т.1 / [Пер. з англ. М. Бадік, У. Гавришків, Я. Грицака, А. Дещиці, Г. Киван, Е. Панкеєво] / І. Лисяк-Рудницький. – К.: Основи, 1994. – 554 с. 19. Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / П. Даниляк// Український історичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 51–66. 20. Антологія польської поезії / [Перекл. з польськ.; упоряд. В. Вєдіної; передм. Я. Івашкевича]. – К.: Дніпро, 1979. – 463 с. 21. Франко І. Я. Нові причинки до історії польської суспільності на Україні в ХІХ ст. / І. Я. Франко // Зібрання творів. В 50-ти тт. – К.: Наукова думка, 1986. – Т. 47: Історичні праці (1898–1913). – С. 191–241. 22. Уманський краєзнавчий музей. – НВФ – 349. 23. Петров Н. Очерк истории Базилианского ордена в бывшей Польше / Н. Петров // Труды Киевской духовной академии. – 1871. – № 2. – С. 25–28. 24. К.И.Т-ій. Краткий очерк истории города Умани / К.И.Т-ій // Киевская старина. – 1888. – Т. ХХІІ. – С. 12–13. 25. Держархів Черкаської обл., ф.117, оп.1, спр.26, арк. 4 зв. 26. Кривошея І. І. Три несхожих пагони одного родового дерева: непроста доля Александра, Мечислава і Болеслава Потоцьких герба “Пилява” (Тульчинська лінія) / І. І. Кривошея // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інституті історії України, 2007. – Вип. XIV. – С.301–308. 27. Левицкий О. Из жизни учебных заведений Юго-Западного края в 1840 г. / О. Левицкий // Киевская старина. – 1906. –C. 3–4. 28. Волынские губернские ведомости. – 1892. – С. 49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
