КОНФЕСІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БАПТИСТСЬКИХ І П’ЯТИДЕСЯТНИЦЬКИХ ГРОМАД ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ В 1976–1991 РР.

Анотація

Мета дослідження. Проаналізувати діяльність зареєстрованих баптистських громад (ВРЄХБ), п’ятидесятницьких громад (ХВЄ), нелегальних п’ятидесятницьких громад, еміграційні тенденції у них та об’єднавчі легальні процеси, які в останні роки тривалості радянської влади утворили свої самостійні об’єднання чи союзи, котрі діють і донині у всеукраїнському масштабі, на прикладі Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Методологія дослідження базується на принципах наукового пізнання: історизму, об’єктивності, позаконфесійності, світоглядного плюралізму, толерантності, які уможливили вивчення і компаративістику подій і фактів в їх ґенезі та інтегральності, з проекцією на сучасні реалії державно-релігійної політики України. Методи дослідження пов’язані з метою, об’єктом, предметом і науковими завданнями дослідження. Наукова новизна. У наукових дослідженнях майже не охоплено західні області упродовж досліджуваного періоду, що не дає змоги мати цілісну картину їх діяльності, конфесійних трансформацій у них та глибшого розуміння їх служіння в сучасних умовах. Висновки і перспективи подальших розвідок цього питання. Трансформаційні процеси у баптистських і п’ятидесятницьких громадах у досліджуваний період в західних областях України можна поділити на два етапи: повільний – 1976–1987 рр. та інтенсивний – 1988–1991 рр. Якщо на першому етапі кількість громад зазначених конфесій та чисельність у них віруючих хоча й зростала, але незначними темпами, що пояснюється відносно активною атеїзацією суспільства партійно-державними органами радянської влади із використанням нею репресивних методів від так званих «бесід» із священнослужителями та активом цих громад до притягнення їх за порушення законодавства про релігійні культи до адміністративної, а то й кримінальної відповідальності, то на другому етапі спостерігаються швидкі та всеохоплюючі трансформаційні процеси у баптистських і п’ятидесятницьких громадах, які призводять до розпаду ВРЄХБ та утворення таких п’ятидесятницьких центрів, як ВСХВЄ – п’ятидесятників і СВЦХЄВУ, а також нададуть нового імпульсу діяльності РЦЄХБ та утвореному Союзу ЄХБ України, котрі будуть у наступних роках діяти під зазначеними назвами: ВСОЄХБ і СРЦЄХБ, які формують свої обласні релігійні структури і розпочинають багатовекторну діяльність на користь українського суспільства.