ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОГО ПОВІТУ)

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати основні положення громадського закону від 12 серпня 1866 р., які забезпечували наповнення місцевих бюджетів та структуру доходів та видатків на прикладі громад Львівського повіту, з’ясувати причини недостатнього фінансового забезпечення їх діяльності з огляду на широкі повноваження, які надавав сільським громадам закон. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних, зокрема історико-системного методу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що докладно проаналізовано основні статті доходів і видатків громад, з’ясовано, що їх слабке фінансове становище було прямим наслідком закладеної в законі від 12 серпня 1866 р. норми, яка передбачала створення територіальної громади на базі кожного поселення без огляду на чисельність населення та економічну спроможність фінансувати свої витрати. Висновки. Відзначено, що основною причиною слабкого фінансового становища сільських громад була загальна економічна відсталість Галичини у порівнянні з іншими коронними краями імперії, значні витрати на утримання адміністрації, витрати на виконання доручених повноважень. Постійний брак коштів змушував керівництво громад вдаватися до нових запозичень, повернення яких та погашення відсотків за користування поглиблювали заборгованість громад, ставили їх у залежність від адміністративної влади. Саме фінансова неспроможність сільських громад була одним з основних недоліків новоствореної системи органів місцевого самоврядування в Галичині.