ІНДУСТРІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1944–1991 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.2518/2307-7778.19.2.6Ключові слова:
індустріалізація, Івано-Франківська область, паливно-енергетична база, будівництво, промисловість, екологія.Анотація
Мета дослідження – висвітлити особливості процесу «соціалістичних перетворень» на прикладі окремо взятої Івано-Франківської (Станіславської) області, здобутки і прорахунки економічної політики партійно-радянської влади. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних документів і матеріалів, охарактеризовано зміни у промисловості Івано- Франківської області крізь призму «соціалістичної індустріалізації», висвітлено техніко- економічні показники, що впливали на довгострокові тенденції, які й сьогодні визначають стан українського суспільства. Стрижневою проблемою становлення економіки було технічне переозброєння. Інвестиційна політика держави «не сприяла» цьому – значну частину капітальних вкладень спрямовували на розширення масштабів виробництва завдяки новому будівництву. Саме це найбільшою мірою стосується західного регіону республіки. Висновки. В економіці поєднувалися два типи відтворення: екстенсивних джерел зростання (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних, що удосконалювало структуру виробництва і систему управління. Західний регіон республіки розвивався прискореними темпами, проте низький рівень техніки, недосконалість технологій знижували вплив на економічну ефективність. Незважаючи на деяке збільшення масштабів промислового зростання у дев’ятій – дванадцятій п’ятирічках, його ефективність знижувалася. При цьому виснажувалися основні природні ресурси західного регіону УРСР, насамперед вугілля, нафта, газ, калійні солі. Прищеплення командно-адміністративній економіці елементів ринку було принципово неможливим – оскільки все вирішували не виробники, а партійно-державний апарат.
Посилання
Баран, В. К. (2003). Україна: новітня історія (1945–1991 рр.). Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 670 с.
Басюк, Г. (1967). Віхи зростання. Прикарпатська правда. 24 вересня, С. 3.
Васюта, С. І. (2000). Радянський екоцид в Україні: історичні витоки та труднощі подолання. Тернопіль: СМП «Астон», 536 с.
Васюта, О. А. (2001). Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. Тернопіль: Гал друк, 600 с.
Гумен, Ю. Є. (2008). Урбоекологічні проблеми Західного регіону України 1960–1990 рр.: історичний аспект. Тернопіль: Вектор, 264 с. Клапчук, В. М. (2013). Корисні копалини Галичини: видобування та переробка. Івано- Франківськ: Фоліант, 508 с.
Малярчук, О. М. (2015). Соціально-економічні процеси в західному регіон Української РСР (1964–1991). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 548 с.
Мисьович, Р. (2012). Становлення нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз». З історії Долини: зб. історико-краєзнавчих статей. Долина. Вип. V, С. 168–223.
Митюра, І. (1965). Свято будівельників. Прикарпатська правда. 8 серпня, С. 3. Нефтедобывающая и газовая промышленность СССР. Статистический сборник (1966), 666 с.
Петровський, М. І. (1964). Розквіт економіки західних областей УРСР (1939–1964 рр.) / [відп. ред. М. І. Петровський; І. Ф. Гриновець, І. О. Луцик, В. І. Михайлов та ін.]. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 290 с.
Решетило, З. (1967). Гальмо – низька організація праці. Прикарпатська правда. 13 червня, С. 4.
Стасів, М. Ю. (1959). Нафта, газ і озокерит Прикарпаття. К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 68 с.
Тронько, П. (гол. редкол.). (1971). Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Івано- Франківська обл. К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 640 с. Державний архів Івано-Франківської області.
