ЛИСТУВАННЯ ТИТА РЕВАКОВИЧА З ОЛЕКСАНДРОМ БАРВІНСЬКИМ (1885–1895 РР.)

Анотація

Мета статті – здійснити комплексний аналіз епістолярної спадщини Тита Реваковича до Олександра Барвінського в контексті формування українського національного дискурсу 1885–1895 рр. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході. Використано методи історичної джерелознавчої критики для визначення контексту створення та функціонування епістолярної спадщини Т. Реваковича, а також контент-аналіз для виявлення провідних тематичних ліній, ідеологічних установок і смислових наголосів у листах. Використання дискурсивного аналізу дало змогу розкрити риторичні стратегії автора листів, зокрема способи конструювання опозиційних ідентичностей (українська/кацапська), моделі національної мобілізації, аргументаційні тактики, скеровані на адресата. Герменевтичний підхід дав змогу інтерпретувати епістолярій не лише як комунікативний акт, а й як відображення глибших культурних і світоглядних процесів доби. Елементи просопографічного аналізу дозволили розглядати листування у зв’язку з біографічними обставинами, інтелектуальним спілкуванням та зв’язками між українськими діячами тощо. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі епістолярію Т. Реваковича до О. Барвінського як важливого джерела вивчення процесів формування української національної ідентичності у Східній Галичині наприкінці ХІХ ст. Окреслено роль епістолярної комунікації як засобу мобілізації української інтелігенції, засвідчено змістове наповнення листів як інструменту не лише особистого, а й публічного впливу, скерованого на формування національного дискурсу. Виявлено окремі аспекти громадянської позиції Т. Реваковича, зокрема його участь у критиці проросійських тенденцій, активну підтримку культурно-просвітницьких ініціатив і роль у творенні українського інтелектуального середовища. Поглиблено уявлення про інтелектуальні зв’язки та внутрішні суперечності українського національного руху кінця ХІХ ст. Розкрито значення епістолярного жанру як джерела реконструкції культурної та ідеологічної динаміки тогочасного суспільства. Висновки. Аналіз епістолярної спадщини Т. Реваковича до О. Барвінського (1885–1895 рр.) засвідчив значний потенціал приватного листування як джерела до вивчення суспільно-культурного й ідеологічного розвитку українського національного руху у Східній Галичині наприкінці ХІХ ст. Листи, що аналізувалися в межах дослідження, репрезентують не лише особисту комунікацію між двома визначними діячами, а й ширший дискурс українського національного руху у складних політичних умовах в Австро-Угорській монархії.