ВПЛИВ ФІЛОСОФІЇ ФРІДРІХА НІЦШЕ, АНРІ БЕРГСОНА ТА ЕДМУНДА ГУССЕРЛЯ НА ХУДОЖНЄ МИСЛЕННЯ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-7778/2026.2.3

Ключові слова:

авангард; Анрі Бергсон; Едмунд Гуссерль; експресіонізм; інтенціональність; модернізм; тривалість; феноменологія; філософія мистецтва; Фрідріх Ніцше; художнє мислення

Анотація

Мета дослідження. Визначити основні напрями впливу філософських концепцій Фрідріха Ніцше, Анрі Бергсона та Едмунда Гуссерля на художнє мислення кінця ХІХ–ХХ ст. з урахуванням відмінностей між документованою рецепцією, опосередкованим інтелектуальним впливом і типологічною спорідненістю філософських та мистецьких пошуків. Методологія. Дослідження ґрунтується на історико-філософському та порівняльному аналізі філософських праць і наукових публікацій з історії модернізму. Інтерпретацію понять трагедії, тривалості, пам’яті та інтенціональності поєднано зі зіставленням їхнього значення для художньої форми й сприйняття. Наукова новизна. Запропоновано систематизацію філософських передумов трансформації художнього мислення за трьома взаємопов’язаними координатами: екзистенційно-аксіологічною, темпорально-динамічною та феноменологічно-інтенціональною. Уточнено критерії розмежування історично підтверджених зв’язків та інтерпретаційних зіставлень. Результати. З’ясовано значення ніцшеанських категорій аполлонівського й діонісійського, трагедії та переоцінки цінностей для модерністського й експресіоністського художнього мислення. Визначено роль бергсонівських понять тривалості, інтуїції, пам’яті та становлення в осмисленні нелінійного часу й процесуальності художньої форми. Розкрито значення гуссерлівських категорій інтенціональності, феноменологічної редукції та способу даності для аналізу художнього сприйняття. Показано опосередкований характер рецепції феноменології через феноменологічну естетику й теорію літературного твору. Висновки. Концепції трьох мислителів створюють різні філософські передумови переосмислення мистецтва як організації досвіду, у якій визначальними стають часовість, множинність перспектив, суб’єктивність і активність реципієнта. Аналіз філософського впливу на мистецтво потребує розмежування конкретних каналів рецепції та типологічної подібності художніх і філософських проблем

Посилання

1. Lewis P. TheCambridgeIntroductiontoModernism. Cambridge : CambridgeUniversityPress, 2007. 298 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511803055.

2. Nietzsche F. TheBirthofTragedyandOtherWritings / ed. by R. Geuss, R. Speirs ; transl. by R. Speirs. Cambridge : CambridgeUniversityPress, 1999. 204 p.

3. Bergson H. TimeandFreeWill: AnEssayontheImmediateDataofConsciousness / transl. by F. L. Pogson. Mineola, NY : DoverPublications, 2001. 252 p.

4. deMilleCh. BergsoninBritain: PhilosophyandModernistPainting, c. 1890–1914. Edinburgh : EdinburghUniversityPress, 2023. 400 p. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474492386.001.0001.

5. Husserl E. Ideas: GeneralIntroductiontoPurePhenomenology / transl. by W. R. BoyceGibson ; forewordby D. Moran. London ; NewYork : Routledge, 2012. 432 p.

6. Gray R. T. MetaphysicalMimesis: Nietzsche’sGeburtderTragödieandtheAestheticsofLiteraryExpr essionism. A CompaniontotheLiteratureofGermanExpressionism / ed. by N. H. Donahue. Rochester, NY : CamdenHouse, 2005. P. 39–66.

7. Mildenberg A. ModernismandPhenomenology: Literature, Philosophy, Art. London : PalgraveMacmillan, 2017. XVI, 183 p. DOI: https://doi.org/10.1057/978-1-349-59251-7.

8. Figal G. Theprimacyofthenoematic. Onthemethodologicalrelevanceofartforphenomenology. ContinentalPhilosophyReview. 2021. Vol. 54. P. 171–181. DOI: https://doi.org/10.1007/s11007-021-09531-2.

9. Ruthrof H. Phenomenology. OxfordResearchEncyclopediaofLiterature. Oxford : OxfordUniversityPress, 2019. P. 105–127. DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190201098.013.998.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-13