КОНТРОВЕРСІЙНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ НАЦІОТВОРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-7778/2026.2.5

Ключові слова:

контроверсійні питання історії України, історична пам’ять, політика пам’яті, націотворення, національна ідентичність

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні механізму взаємозв’язку контроверсійних інтерпретацій історії України з націотворенням і формуванням національної ідентичності. На матеріалі досліджень проблеми «давньоруської народності», Переяслава 1654 р., Української революції 1917–1921 рр., Голодомору, ОУН і УПА, Волині, Голокосту та сучасної деколонізації простежено, як різні історіографічні інтерпретації переходять у суспільні історичні наративи та взаємодіють з історичною і колективною пам’яттю. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історіографічного і теоретичного аналізу, порівняння, дискурс-аналізу, систематизації та узагальнення. Це дало змогу зіставити різні трактування окремих історичних проблем та розмежувати академічні, політичні й суспільні способи репрезентації минулого. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку між історіографічною інтерпретацією минулого, історичним наративом, історичною та колективною пам’яттю, політикою пам’яті, націотворенням і національною ідентичністю з урахуванням зворотного впливу змін національної ідентичності на подальше осмислення минулого. Висновки. Установлено, що історична подія не включається у національну ідентичність безпосередньо. Між ними діють проміжні рівні інтерпретації, історичного наративу, історичної та колективної пам’яті й політики пам’яті. Водночас зміни національної ідентичності та суспільного досвіду створюють нові умови для переосмислення минулого, тому тривалі історичні дискусії можуть бути пов’язані як зі станом історичного знання, так і зі змінами колективної пам’яті та сучасних ідентифікаційних орієнтирів.

Посилання

1. Балушок В. Г. «Давньоруська народність»: що насправді ховається за терміном? Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2011. Вип. 20. С. 72–83. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/c544bb7a-b269-46be-87e7-00503ca0f9e8/content (дата звернення: 27.09.2026).

2. Басара-Тиліщак Г. Б. Розвиток української національної ідентичності на Наддніпрянщині у 1917 – на початку 1919 рр.: галицький чинник. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 років. 2010. Вип. 5. С. 61–82. URL: https://resource.history.org.ua/publ/revol_2010_5_61 (дата звернення: 27.09.2026).

3. Бевз Т. А. Концепт ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій: загрози національній безпеці в гуманітарній сфері (історіографія проблеми). Українознавство. 2020. № 3(76). С. 178–200. DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.213207

4. Бевз Т. А. Українська ідентичність і національна безпека у викликах сьогодення. Українознавство. 2020. № 4(77). С. 143–158. DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(77).2020.217504

5. Волошин Р. О. Історична та колективна пам’ять як чинник геополітичного самовизначення сучасної України (історико-філософський аналіз) : дис. ... д-ра філософії : 033. Київ, 2026. 203 с. URL: https://udu.edu.ua/images/data_file/viddil_aspirant/Doctor_filosofii/Voloshyn/dis_Voloshyn.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

6. Дєдуш О. В. Історіографія дослідження української національної ідентичності в кінці ХХ – на початку ХХІ століть : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.05. Київ, 2021. 215 с. URL: https://uacademic.info/ua/document/0421U102189 (дата звернення: 27.09.2026).

7. Історична пам’ять: результати соціологічного опитування дорослих жителів України : аналітичний звіт / Київський міжнародний інститут соціології. Київ, 2023. 76 с. URL: https://www.kiis.com.ua/materials/news/20230320_d2/UCBI_History2023_rpt_UA_fin.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

8. Касьянов Г. В. Danse macabre: голод 1932–1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті – початок 2000-х). Київ : Наш час, 2010. 271 с. URL: https://history.org.ua/LiberUA/978-966-1530-47-7/978-966-1530-47-7.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

9. Касьянов Г. В., Смолій В. А., Толочко О. П. Україна в російському історичному дискурсі: проблеми дослідження та інтерпретації. Київ : Інститут історії України НАН України, 2013. 128 с. URL: https://history.org.ua/LiberUA/UkrRosIstDis_2013/UkrRosIstDis_2013.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

10. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : монографія. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 558 с. URL: https://eprints.zu.edu.ua/6217/ (дата звернення: 27.09.2026).

11. Макаренко Н. Ю. Регіональний вимір національної ідентичності: витоки й модерні виклики (південноукраїнський формат). Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2010. Вип. 3(47). С. 14–27. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/makarenko_regionalnyi.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

12. Рудько С. О. Проблема «національної ідентичності» українських політичних діячів доби Української революції 1917–1921 рр. Historia, mentalność, tożsamość. Studia z historii, historii historiografii i metodologii historii / red. K. Polasik-Wrzosek, W. Wrzosek, L. Zaszkilniak. Poznań : Instytut Historii UAM, 2010. S. 273–280. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/688/ (дата звернення: 27.09.2026).

13. Терлюк І. Я. Українська національна державність: формування державно-правової традиції (друга половина XVI – початок ХХ ст.) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Львів, 2021. 43 с.

14. Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків : матеріали науково-теоретичного семінару / редкол.: С. В. Кульчицький (гол. ред.), М. Ф. Дмитрієнко та ін. Київ : Інститут історії України НАН України, 1995. 69 с. URL: https://history.org.ua/LiberUA/5-7702-0977-1/5-7702-0977-1.pdf (дата звернення: 27.09.2026).

15. Яблуновський А. В. Українська національна ідентичність: особливості дослідження у вітчизняній науці. Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках. 2023. Т. 6, № 2. С. 100–109. DOI: https://doi.org/10.15421/342330

16. Kudela-Świątek W. From private memory to the collective image of the Ukrainian Holodomor. Wrocławski Rocznik Historii Mówionej. 2016. Vol. 6. P. 33–62. DOI: https://doi.org/10.26774/wrhm.148 17. Myshlovska O. Delegitimizing the Communist Past and Building a New Sense of Community:

The Politics of Transitional Justice and Memory in Ukraine. International Journal for History, Culture and Modernity. 2019. Vol. 7, No. 1. P. 372–405. DOI: https://doi.org/10.18352/hcm.561

18. Pakhomenko S. Decolonization in Ukraine’s Memory Politics: Anticolonialism Versus Ambivalence in The City of Odesa. Nationalities Papers. 2026. First View. P. 1–27. DOI: https://doi.org/10.1017/nps.2026.10182

19. Rysicz-Szafraniec J. Ukrainian «Working through the Past» in the Context of the Polish–Ukrainian Dialogue on Volhynia-43. Asymmetry of Memory. European Review. 2021. Vol. 29, No. 4. P. 497–509. DOI:https://doi.org/10.1017/S1062798720000538

20. Woolley U. Writing the History of the Holocaust in Ukraine Before and After 24 February 2022: An Outside View. Holocaust Studies: A Ukrainian Focus. 2024. Vol. 16. P. 29–72. DOI: https://doi.org/10.33124/hsuf.2024.16.02

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-13