ПІДПІЛЛЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ
Ключові слова:
Українська Греко-Католицька Церква, підпілля ГКЦ, Галичина, Закарпаття, УРСР, СРСР, репресії, терор.Анотація
Роль української діаспори у популяризації вітчизняної церковної історії є беззаперечною. У радянську добу саме вона стала голосом українського народу на міжнародній арені. Однак це була не просто презентація етносу, його унікальності та багатства. У ХХ ст. вітчизняна наукова діаспора оприлюднювала перед світовою громадськістю весь жах великого терору проти українства, який систематично запроваджувався радянською політичною номенклатурою. Власне, саме поза межами СРСР вперше було представлено і масштаби репресій проти Греко-Католицької Церкви в західних областях Української РСР, яка з березня 1946 р. у Галичині, а з 1949 р. і на Закарпатті опинилася у підпіллі. Фактично до 1989 р. тривав процес її виживання поза законом, змаганням за право на життя її духовенства, черненцтва, боротьби її вірних за свободу слова, віросповідання, волевиявлення тощо. Саме в середовищі української наукової еміграції греко-католицьке підпілля було вперше представлено як глобальне явище, з яким боролася радянська історична наука через фальсифікацію фактів та їхню цензуру. Характерною рисою спеціальних досліджень було оприлюднення інформації про брутальне переслідування церкви в СРСР. У статті наголошується, що перші спроби, зроблені вітчизняною діаспорою на шляху академічного та наукового вивчення історії Української греко-католицької церкви в радянську добу, виявилися надзвичайно важливими. Уже на початку 1990-х рр. історіографія українських вчених за кордоном стала фундаментом до відродження вітчизняної пострадянської історіографії.
Посилання
ЦДАВО України. Ф. 2201. Мiнiстерство освiти Української Держави, м. Київ. Оп. 2. Спр. 249. Відомості по повідомленнях в журналі «Вільна українська школа» про книги, що вийшли чи будуть виходити з друку в різних видавництвах. Арк. 3–61 зв.
Там само. Спр. 7. До Ради народних міністрів. Доклад міністра народної освіти А. Крушельницького. Арк. 22–23.
Там само. Спр. 10. Лист заступника міністра освіти С. Сіропола доп. Голови Ради народних міністрів від 11 вересня 1920 р. Арк. 19–19 зв.
Там само. Ф. 2582. Мiнiстерство народної освiти Української Народної Республiки, мм. Київ, Вiнниця, Кам’янець-Подiльський, з 1920 р. – Польща. Оп. 2. Спр. 36. До пана радника міністерства А. Крушельницького, голови педагогічної місії по справах видавництва шкільних книжок і підручників. 55 арк.
Там само. Спр. 114. Статут Єдиної школи в УНР. Арк. 1–17.
Там само. Спр. 164. Таблиця складена на основі відомостей про кількість існуючих комплект ів на 1919 р., надісланих до Міністерства освіти. Арк. 60–73.
Там само. Спр. 172. До видавничого відділу. Лист директора видавничого товариства «Дзвін» . Арк. 5–6.
Там само. Спр. 840. Таблиця складена на основі відомостей про кількість шкільних комплектів початкових шкіл, які утримуються повітовими і міськими самоврядуваннями України при грошовій допомозі з державних коштів. Арк. 218–218 зв.
ГДА СБУ. Ф. 6. Кримінальні справи на реабілітованих осіб. Спр. 44987-ФП. Дело по обвинению Крушельницкого А. В. и др. 224 арк. 10. ЦДІАЛ України. Ф. 311. Редакція журналу «Нові шляхи» , м. Львів, 1929–1932 рр.
ЦДІАЛ України. Ф. 361. Крушельницький Антін, письменник, журналіст, літературний критик, педагог, громадсько-політичний діяч, редактор журналів «Нові шляхи» і «Критика» у Львові. 1878–1937 рр.
Держархів Львівської обл. Ф. Р. 1738 Редакція літературно-мистецького та громадсько-політичного журналу «Жовтень» Спілки письменників України. Авторські рукописи 1968 рік. Том XV, 429 арк.
Звіт дирекції ц. к. ІІ гімназії в Коломиї за 1902/1903. Коломия, 1903. 37 с.
Звіт дирекції ц. к. ІІ гімназії в Коломиї за роки шкільні 1902–1905. Коломия, 1905. 78 с.
Звіт дирекції приватної гімназії в Городенці з українською викладовою мовою наділеної правом прилюдности розпорядком мін. Просвіти з дня 6 мая 1913 р. Ч. 16. 761. За шк. рік 1909/10. Жовква: Печатня О.О. Василіян, 1910. 27 с.
Звіт дирекції приватної гімназії в Городенці з українською викладовою мовою. За шк. рік 1912/13. Львів: Накладом Кружка Українського Педагогічного Товариства ім. Т. Шевченка в Городенці, 1913. 78 с.
Звіт Дирекції ц. к. ґімназії з руською мовою викладовою в Станіславові за рік шкільний 1912/13 – Станіславів: Накладом наукового фонду, 1913. 209 с.
Звідомлення руської державної реальної гімназії і її рівнорядних відділів чесько-словенських і мадярських в Ужгороді – за шк. рік 1923–24. Ужгород: Книгопечатня акційного товариства «УНІО» , 1924. 72 с.
Звідомлення дирекції приватної гімназії кружка Українського Педагогічного Товариства в Рогатині за шкільний рік 1924/1925. Рогатин, 1925. 48 с.
Мемориальное кладбище Сандормох. 1937. 27 октября – 4 ноября (Соловецкий этап) / Сост. И. А. Резникова; сопровод. текст В. В. Иофе; Международное о-во «Мемориал» . С.-Петербург: НИЦ «Мемориал» , 1997. 172 с. Б. т. (1111 биографических справок).
Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. К.: «Сфера» , 1998. Том 2. 286 с.
Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. К.: «Сфера» , 1999. Том 3. 394 с.
Остання адреса. Розстріли соловецьких в’язнів з України у 1937–1938 роках. 2-е видання, доопрацьоване і доповнене. К.: «Сфера» , 2003. Том 1. 470 с.
Юркова О. Остання адреса: Розстріли соловецьких в’язнів з України у 1937–1938 роках // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2004. № 1/2 (22/23). С. 481–485.
Україна і Польща 1920–1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю посполитою: Документи і матеріали / НАН України; Інститут історії України; упорядкування, коментарі Н. С. Рубльова, О. С. Рубльов. Київ: ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. 624 с.
Трофимук С. З листування Антона Крушельницького // Радянське літературознавство. 1968. – № 9. С. 75–81.
У півстолітніх змаганнях: Вибрані листи до Кирила Студинського (1891–1941) / Упоряд. О. В. Гайова, У. Я. Єдлинська, Г. І. Сварник. К.: Наукова думка, 1993. 768 с.
Журавлі повертаються: з епістолярної спадщини Богдана Лепкого / Упоряд., авт. передм., прим. і коментарів В. Качкан. Львів, 2001. 920 с.
Антін Крушельницький – письменник, публіцист, педагог: Матеріали до бібліографії та епістолярної спадщини / Укл. О. В. Канчалаба; автор передмови кан. філ. наук М. І. Гнатюк. Львів, 2002. 296 с.
Гирич І. Листи Михайла Грушевського до Василя Кузіва // Український історик. 1995. Ч .1–4. С. 190–203.
Піддубняк О. Листи Миколи Чайковського до Антона Крушельницького // Записки Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Львів, 2002. Вип. 9/10. С. 255–288.
Крушельницька Л. Рубали ліс. Спогади галичанки // Дзвін. 1990. № 3. С. 119–133.
Крушельницька Л. Рубали ліс. Спогади галичанки // Дзвін. 1990. № 4. С. 121–132.
Крушельницька Л. Рубали ліс. Спогади галичанки // Дзвін. 1990. № 5. С. 118–131.
Наука, штука, література // Буковина. 1900. Ч. 9. С. 3. 36. Товариство «Молода Україна» в Чернівцях // Молода Україна. 1901. Ч. 7. С. 264–266.
Стан філії «Просвіти» в Коломиї // Прапор. 1909. Ч. 6. С. 1–6.
Хроніка: Філія в Коломиї // Наша школа. 1910. Кн. ІІІ. С. 67–68.
Ревізії й арешти в Рогатинщині: (До справи директора А. Крушельницького) // Діло. 15 березня 1925. С. 2.
Після рогатинського конфлікту // Діло. 3 жовтня 1926. С. 5.
З’їзд «Рідної Школи» // Діло. 5 листопада 1927. С. 2–3.
З’їзд «Рідної Школи» // Діло. 6 листопада 1927. С. 2.
Лукіянович Д. До історії Рогатинської гімназії. З нагоди її 25-ліття // Діло. 10 жовтня 1934. С. 5.
Лукіянович Д. До історії Рогатинської гімназії. З нагоди її 25-ліття (Докінчення) // Діло. 11 жовтня 1934. С. 4.
Трагедія А. Крушельницького: Збожеволів у більшовицькій вязниці // Діло. 26 січня 1935. С. 5.
За що засудили Крушельницьких і Ю. Бачинського? // Діло. 24 серпня 1935. С. 3.
За Скрипником і Крушельницьким – Коцюбинський і Порайко…// Діло. 24 вересня 1936. С. 1–2.
Мудрий В. Ювілей Антона Крушельницького: [25 років літературної діяльности] // Світ. 1926. Ч. 5. С. 14.
Що чувати в світі? Большевицький терор на Україні триває дальше: [Про долю А. Крушельницького та розстріл його двох синів] // Українське слово. 1935. – Ч. 2. С. 2.
Трофимук С. Антін Крушельницький (1. VIII. 1878 – 13. ХІ. 1941) // Український календар. 1968. С. 151–158.
Крашевський С. Письменник, видавець, журналіст, педагог // Зоря. 27 листопада 1986. С. 3.
Громова В., Дубина М. Марія Слободівна – авторка і письменниця // Український театр. 1987. Ч. 5. С. 24–25.
Кочур Г. Антін Крушельницький – педагог // Жовтень. 1988. Ч. 8. С. 11–12.
Арсенич П. Родина Крушельницьких // Прикарпатська правда. 28 серпня 1988. С. 3.
Гулик І. Крушельницькі // Молодь України. 22 серпня 1989. С. 3.
Полєк В. Злочин, якого не знає людство // Галичина. 17 лютого 1990. С. 2.
Дубина М. Антін Крушельницький: Шляхами письменницької долі
// Літературна Україна. 13 грудня 1990. С. 7.
Юсип Д. «...І час каміння збирати» // Дзвін. 1994. № 7. С. 142–
Чоповський В. Крушельницькі // Україна. 1995. № 11–12. С. 18–20.
Наумович С. Трагедія родини
Крушельницьких // Визвольний шлях. 1996. Ч. 10. С. 1255.
Сухорський С. Рубали ліс...: Освітнє подвижництво Антіна Крушельницького // Рідна школа. 1997. № 5. С. 11–14.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція в таборах СРССР, 1930-ті рр.: людські біографії в контексті «перековки» // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2004. № 1/2(22/23). С. 250–314.
Голобородько Я. Національний геніалітет (Курбас, Куліш, Крушельницький) // Слово і час. 2006. № 1. С. 72–84.
Панкевич Г. Антін Крушельницький та його педагогічна спадщина // Слово. № 2 (36). (2008). С. 35–37.
Крушельницький А. Школа під російською окупацією: причинки до історії українського шкільництва в Галичині 1914–1917 рр. Львів, 1917. 43 с.
Крушельницький А. Шкільне питання на Україні // Нова громада. 1923. № 1. С. 55–56.
Крушельницький А. На нові шляхи. На порозі нового громадянського року // Нові шляхи. 1930. № 9. С. 334.
Крушельницький А. Біг у сутінках // Нові шляхи. 930. № 3. С. 67.
Крушельницький А. Слово до розгубленої молоді. Львів, 1931. 40 с.
Крушельницький А. На манівцях «берестейщини» і «пацифікації» // Нові шляхи. 1931. № 3. С. 353.
Хащук В. Чому ми не знаємо про Сандармох? // Радіо «Свобода» . 04. 11. 2011. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24759924.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Шевченко С. Списки Сандармоху: апофеоз «громадянських сутінків» // Радіо «Свобода» . 08. 02. 2012. URL:: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24477305.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Терещук Г. «Мій дід був одержимий роботою для України» – Лариса Крушельницька // Радіо «Свобода» . 05. 03. 2012. URL:
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24505399.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Горобець О. Репресії та розстріли – сталінський спосіб зміцнювати владу // Радіо «Свобода» . 21. 03. 2012. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24934877.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Шаповал Ю. У Сандармосі розстріляли табірну «внутрішню еміграцію» // Радіо «Свобода» . 26. 03. 2012. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24527919.html.
Шаповал Ю. Сандармох. Кати // Радіо «Свобода» . 11. 04. 2012. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24544815.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Терещук Г. Cандармох має стати місцем всеукраїнської скорботи – дослідники // Радіо «Свобода» . 04. 10. 2012. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24729391.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Носков В. Будинок попереднього ув’язнення – «Слово» // Радіо «Свобода» . 07. 11. 2012 URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24764272.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України // Радіо «Свобода» . 12. 11. 2012. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24477308.html. (дата звернення: 01.02.2015).
4 серпня. Тріумф і трагедія. До 130-річчя від дня народження А. В. Крушельницького. URL: http://www.nplu.org/ua/events/calendar/2008/text/aug/kryshelnitskij.htm. (дата звернення: 01.02.2015).
Яремко І. Там викладали Антін Крушельницький, Мирон Зарицький, Олена Степанів… // Високий замок. 4 грудня 2008. URL: http://archive.wz.lviv.ua/articles/70084. (дата звернення: 01.02.2015).
Згадай. Вшануй! Мартиролог розстріляних під Сандармохом // Історична правда. 27 жовтня 2010. URL: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/27/1406/. (дата звернення: 01.02.2015).
Путько-Стех А. Сім’я Крушельницьких – символ жертв «Розстріляного Відродження» // Український погляд. 14 лютого 2012. URL: http://ukrpohliad.org/national-memory/sim-ya-krushel-ny-ts-ky-h-sy-mvol-zhertv-rozstrilyanogo-vidrodzhennya.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Сюндюков І. 2012 – «Список Сандармоху» // День. URL: http://incognita.day.kiev.ua/spisok-sandarmohu/. (дата звернення: 01.02.2015). 85. З роду славних Крушельницьких... URL: http://h.ua/story/224193/. (дата звернення: 01.02.2015).
Давиденко Є. Загублені сліди Антіна Крушельницького // Зоря Полтавщини. 25 жовтня 2012. URL: http://www.zorya.poltava.ua/?p=5956. (дата звернення: 01.02.2015).
«Винним себе не визнаю...» (Невідомі сторінки з біографії Юліана Бачинського). URL: http://memorial.kiev.ua/content/view/79/30. (дата звернення: 01.02.2015).
Сорочан Н. Антін Крушельницький – голова педагогічної місії Міністерства народної освіти УНР у Відні (1919–1921 рр.) URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ist/2008_31/15.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Ленинградский мартиролог. URL: http://visz.nlr.ru/search/peter.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Ленинградский мартиролог. Том 4. URL: http://visz.nlr.ru/search/lists/t4/234_10.html. (дата звернення: 01.02.2015).
Ленинградский мартиролог. Том 6. URL: http://visz.nlr.ru/search/lists/t6/234_5.html. (дата звернення: 01.02.2015).
