ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА КОМІНТЕРНУ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-Х РР.
Ключові слова:
Росія, більшовизм, соціал-демократія, ВККІ.Анотація
У статті розглянуто формування та становлення організаційної структури Комуністичного інтернаціоналу у першій половині 20-х рр. ХХ ст. Особливу увагу приділено організаційній структурі Комінтерну, особливостям функціонування його виконавчих органів та вплив на них російських більшовиків. Доведено, що попри відсутність видимого втручання чи репресій з боку влади СРСР до членів Комінтерну, він залишався вкрай централізованою організацією, що була дієвим та зручним інструментом радянської пропаганди поза межами Росії.
Посилання
Адибеков Г., Шахназарова Э., К. Шириня К. Организационная структура Коминтерна. 1919–1943. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1997. 280 с.
Адибеков Г. М., Шахназарова Э. Н., Шириня К. К. Организационная структура Коминтерна (от конгресса к конгрессу) // История
Коммунистического Интернационала 1919–1943: Документальные очерки. [Отв. ред. А. О. Чубарьян]; Ин-т всеобщей истории. Москва,: Наука, 2002. 413 с.
Ватлин А. Коминтерн: первые десять лет. Исторические очерки. М.: Издательский центр «Россия молодая», 1993. 240 с.
Ватлин А. Коминтерн: Идеи, решения, судьбы. Москва: РОССПЭН, 2009. 415 с.
Ватлин А. Ю. Коминтерн в мировой истории прошедшего века: реальность, память и легенда. История и общество: истина и мораль // Сборник трудов в честь 70-летия профессора М. М. Мухамеджанова. Москва, 2006. URL: http://www.rusgermhist.ru/index.-php/documents/-isledovateli/vatlin/2.pdf). (дата звернення: 01.02.2018).
Второй конгресс Коминтерна. Июль-август 1920 г. [Под редакцией О. Пятницкого, Д. Мануильского и др.]. Москва: Партиздат, 1934. 785 с.
Елизаров Н. В. Коммунистический интернационал и ВКП(б). Москва, Ленинград: Государственное издательство, 1926. 80 с.
Лейбзон Б., Шириня К. Поворот в политике Коминтерна (К 30-летию VII конгресса). Москва, 1965. 146 с.
Маккензи К. Коминтерн и мировая революция. 1919–1943 / [Пер. с англ. Г. Г. Петровой]. Москва: Центрполиграф, 2008. 468 с.
Пантeлeeв М. Четверть века Коминтерна или Шагреневая кожа интернационализма // История. 2002. № 24. С. 34–42.
Пономарев Б. Историческое значение Коминтерна // Коминтерн и его революционные традиции. Материалы научной сессии, посвященной 50-летию образования Коммунистического Интернационала (Москва, 25–26 марта 1969 г.). Москва: Политиздат, 1969. 120 с.
Постановления ІV Всемирного конгресса Коммунистического Интернационала. Петроград, 1923. 112 с.
Российский государственный архив социально-политической истории. Ф. 495. Оп. 18. Д. 59.
Российский государственный архив социально-политической истории. Ф. 495. Оп. 2. Д. 3.
Российский государственный архив социально-политической истории. Ф. 495. Оп. 1. Д. 1.
Третий Всемирный Конгресс Коммунистического Интернационала: Cтенографический отчет. Петроград: Госиздат, 1922. 511 с.
Фостер У. История трёх интернационалов: Международное социалистическое и коммунистическое движение с 1848 г.
до настоящего времени: к изучению дисциплины. Москва: Госполитиздат, 1959. 617 с.
