УСНОІСТОРИЧНІ СВІДЧЕННЯ ПРО МІЖНАЦІОНАЛЬНІ СТОСУНКИ КОРІННОГО НАСЕЛЕННЯ ВОЛИНІ З ЧЕСЬКИМИ ПОСЕЛЕНЦЯМИ В ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Анотація

Метою є аналіз співжиття українців Волині з чехами, поселенцями в царській Росії після 1861 р., упродовж Другої світової війни на прикладі взаємин у селі Вовоковиї на Рівненщині (повоєнний Демидівський район), хутора Комарівка (Кременецький район Тернопільської області, Південна Волинь) та низки інших сіл, зокрема Купичева (Турійський район Волинської області). Методологічну основу дослідження становить використання загальнонаукових і спеціально-історичних методів, зокрема проблемно-хронологічного, синхронного, порівняльно-історичного. Наукова новизна. Дослідження подій громадського життя села в час випробувань часу Другої світової війни виявило у взаємних стосунках між чехами й українцями незмінність дотримання взаємоповаги і взаєморозуміння. Висновки. Застосовані при аналізі можливості методу усної історії завдяки їхній виразності дали можливість виявити незмінну доброзичливість чеських поселенців щодо корінних жителів краю, яка з особливою виразністю проявилася у ставленні до тогочасного визначального чинника суспільного життя краю – стремління українського народу до національної незалежності. До честі чеських сусідів вони були одностайними щодо природності його стремління. У свою чергу, після трагічної втрати її своєю історичною батьківщиною чехи виявляли вдячність волинянам за принципову українську точку зору осуду. Закономірними ставали взаємні дії проти спільних окупантів. Особливо підкреслимо чеську щирість у тодішній, вельми бажаній, посильній допомозі не лише українським повстанцям, а й звичайним сусідам-селянам, які потерпали від терору окупантів. Відтак саме тоді природним стало народження у середовищі волинян при звертанні до сусідів із гідними заслуженої шани словами: «Чеші, йсте свате ліді!» («Чехи, ви – святі люди!») Приємно, що, як засвідчили виявлені дослідником спогади вдячних волинян, незабутні слова збереглися у краї до наших днів – зараз же внаслідок теперішнього сприяння Чеської держави воюючій Україні, маючи підстави для поновного життя й на майбутнє теж.