УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМОК ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ БНР (1918–1921 РР.)
Ключові слова:
Білоруська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, дипломатія, кордони, федерація.Анотація
Завершення Першої світової війни, революції у Росії та країнах Європи відчутно активізували процеси націотворення серед молодих народів Європи, зокрема білорусів і українців. Великі держави не надто прихильно ставилися до їх державницьких устремлінь, що робило вкрай важливим налагодженнями взаємодії між цими народами. Українці дещо раніше спромоглися створити власну республіку та оголосити її незалежність. Крім того, УНР були визнана низкою країн, зокрема Німеччиною. Це робило позиції українців у взаємовідносинах з білорусами більш виграшними. Починаючи з квітня 1918 р., БНР кілька разів надсилала свої делегації до Києва, головною метою яких було офіційне визнання Білоруської республіки з боку України та встановлення між ними справедливих кордонів. Проте, слабка підготовленість до переговорів білоруських делегатів, часта зміна політичних режимів в Україні та загальна несприятлива для обох молодих республік міжнародна ситуація, не дозволила досягти значних результатів, які б вплинули на подальшу їх долю.
Посилання
Мартиненко В. До питання українсько-білоруських стосунків наприкінці 1917 – на початку 1918 р. // Література та культура Полісся. Ніжин, 2002. Вип. 17. С. 166–168.
Мартиненко В. Проблема кордонів у контексті налагодження українсько-білоруських відносин 1918 р. // Література та культура Полісся. Ніжин, 2009. Вип. 56. С. 259–267.
Матвієнко В. Державно-політичні відносини та налагодження економічного співробітництва Української держави з Білоруською Народною Республікою // Пам’ять століть. 2003. № 1. С. 47–58.
Матвієнко В. Розвиток українсько-білоруських відносин за доби Директорії // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федер. Профспілок України. 2002. № 2, ч. 2. С. 39–41.
Касцюк М. Беларуская Народная Рэспубліка – Украінская Народная Рэспубліка: некаторыя асаблівасці шляху і ўзаемаадносін // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. держ. ун-ту / Запоріз. нац. ун-т, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України. Запоріжжя: Просвіта, 2008. Вип. 24: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів (до 90-річчя УНР). С. 114–118. 6. Лебедзева В. Дыпламатычная місія БНР у перамовах з Украінай (1918 г.) // Białoruskie Zeszyty Historyczne. Białystok, 2001. Т 15. С. 97–108.
Лебедзева В. Тэрытарыяльнае пытанне на беларуска-ўкраінскіх перамовах 1918 г.: факталагічны і крыніцазнаўчы аспекты // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвід. зб. наук. пр. К., 2000. Вип. 2: Архівознавчі читання. С. 104–113.
Мезга Н. Роль М. В. Довнар-Запольского в белорусско-украинских переговорах 1918 г. // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер.: Історія. Вінниця, 2006. Вип. 11: За матеріалами ІІ Міжнар. наук. конф. «Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ–ХХІ століттях» (26–27 жовтня 2006 р.). С. 108–112.
Міхалюк Д. Дипломатичні зносини Білоруської Народної Республіки та Української Народної Республіки і Гетьманату у світлі документів (березень-грудень 1918 р.) // Студії з архів. справи та документознавства. К., 2004. Т. 12. С. 107–114.
Ціхаміраў А. В. Станаўленне і развіццё беларуска-украінскіх адносін у 1918–1920 гг. // Веснік БДУ. Сер. 3. 2005. № 3. С. 28–33.
Довнар-Запольский М. История Белоруссии. Мн.: Беларусь, 2003. 678 с.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 2592. Оп. 1. Спр. 62.
Архивы Белорусской Народной Республики / Составитель С. Шупа. Вильно-Нью-Йорк-Менск-Прага, 1998. – Т.1. – Кн.1.
Михнюк В., Климович Н., Гесь А. Апостол национального возрождения // Неман. 1995. № 1. С. 127–166.
Лісты Антона Луцкевіча з часу Парыжскай мірнай канферэнцыі // ARCHE. 2006. № 10. С. 54–81.
