УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ЯК ДЖЕРЕЛО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ
Ключові слова:
фольклор, колядки, весільні пісні, казка, суспільно-побутова лірика.Анотація
Стаття присвячена дослідженню української народної творчості як історико-етнографічного джерела. Народна творчість містить у собі відображення різних елементів народного життя. У ній поетичною мовою показано як світобачення етносу, так і різноманітні аспекти народного побуту. Саме цей факт викликає науковий інтерес етнологів.
Посилання
Бабишкін С.Д. Дитячий фольклор в історико-педагогічному аспекті // Народна творчість та етнографія. 1990. № 1. С.58–64.
Борисенко В.К. Весільні побажання та віншівки // Урок української. 2002. № 5–6. С.15–16.
Боряк О. Міфологічні персонажі – охоронці правил поведінки людей // Народна творчість та етнографія. 1993. № 3. С.32–38.
Гримич М. З історії двох українських народних балад про інцест // Народна творчість та етнографія. 1990. № 5. С.40–43.
Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. 310 с.
Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії). Дрогобич: Каменяр, 2002. 216 с.
Козлов М.В. Етнографічно-фольклористична діяльність Філарета Колесси: історіографія: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. істор. наук: 07.00.05 – етнологія. К., 2011. 20 с.
Лисюк Н. Фольклор як політична зброя // Слово і час. 2005. № 11. С.65–71.
Соколова В.К. Фольклор как историко-этнографический источник // Советская этнография. 1960. № 4. С.12.
Чичеров В. Русские колядки и их типы // Советская этнография. 1958. № 2.
Шалак О. «Висип мені, мамо, високу могилу…» (уявлення про смерть і потайбічний світ, відображенні в українському фольклорі) // Берегиня. 2002. № 2. С.29–34.