МАЛА ПРОЗА ГАЛИНИ ПАГУТЯК ЯК МЕТАНОВЕЛІСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-58-2Ключові слова:
Галина Пагутяк, мала проза, метановелістика, буття жінки, магічний реалізм, екзистенційні мотиви.Анотація
У статті розглядається проблема сприйняття малої прози Галини Пагутяк як певної художньої єдності. Потреба в такому дослідженні зумовлена інтересом до позначеного поетикою магічного реалізму жіночої прози авторки, а отже, актуальністю вивчення особливостей художньої репрезентації жіночої екзистенції і жіночого наративу в сучасному українському прозовому дискурсі. Обравши ці особливості за «оптику» прочитання малої прози Галини Пагутяк, ставимо за мету проаналізувати її маркери як метановелістики, застосувавши такі наукові методи, як психоаналітичний, гендерний, архетипний, міфопоетичний. Досліджено, що художня єдність малої прози як метановелістики визначається системою взаємопов’язаних мотивів, проблемно-тематичною цілісністю і спільною концепцією жіночої екзистенції. Провідними є екзистенційні мотиви вибору, самотності, смерті, пошуків ідентичності. До них додаються релігійно-філософські та містичні мотиви про жіноче буття у двовимірному просторі і тривимірному часові. Домінантним в інтерпретації жіночої екзистенції є мотив інакшості. Жінка в малій прозі Галини Пагутяк – це персонаж, який проходить випробування материнством і шлюбом, втрачає або знаходить власний рай. Вона обирає свою роль, переважно протилежну до стереотипних ролей у патріархальній «чоловічій» моделі. Тематично-змістовий перегук метановелістики письменниці оприявнюється у продовженні чи розширенні певних сюжетних ліній поза межами одного твору; у наявності повторюваних образів-персонажів чи персонажів-двійників, що «мандрують» текстовим простором; у прирощенні змісту новими нюансами завдяки архетипно-міфологічним топосам, які формують інтертекст малої прози письменниці. Зроблено висновок про метановелістику Галини Пагутяк як авторський варіант психоаналітичної прози про буття жінки, яке розгортається в реальному чи / і ірреальному хронотопах у проживанні сценарію пошуку власної ідентичності і відстоюванні себе як Іншої. Перспективним вважаємо дослідження художніх моделей репрезентації жіночої екзистенції і жіночого наративу в новелістиці Галини Пагутяк.
Посилання
Біла І. Система мотивів у творах Галини Пагутяк: специфіка їх взаємозв’язку. Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту). 2012. Вип. 15. С. 59–69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tkht_2012_15_10.
Габор В. Галина Пагутяк. Незнайома. Антологія української жіночої прози і есеїстики другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Львів : Піраміда, 2005. C. 426–427.
Дашко Н. Художні особливості новелістики Галини Пагутяк та Ірен Роздобудько: проблемно-тематичний і стильовий аспекти. Українське слово в гуманітарних дискурсах деіндустріальної епохи : Мonоgrafia zbiorowa. Wydwnictwo Naukowe IKR[i]BL, Siedlce, 2020. S.143–156. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5516.
Зотова В. Мала проза Людмили Таран: проблемно-тематичний і стильовий аспекти. URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/620.
Кушнерюк Ю. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості жіночого стилю : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 «Українська література». Дніпропетровськ, 2008. 20 с. URL: https://referatu.net.ua/
referats/7569/176350.
Мітракова О. Поетика міфу про Орфея у творі «Видіння Орфея» Галини Пагутяк та «Човен Харона» Івана Давидкова. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія «Філологічні науки». Випуск 45. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2017. С. 147–150.
Пагутяк Г. Потонулі в снігах. Львів : Піраміда, 2010. 184 с.