МОВНА БІОГРАФІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ОПИСУ МОВНОГО ЖИТТЯ ІНФОРМАНТА

Анотація

Статтю присвячено аналізу методу мовної біографії як найбільш детального способу опису мовного життя комуніканта. Обґрунтовано, що в сучасних умовах війни, коли російськомовні українці переходять на державну мову спілкування, удосконалюючи свою мовну свідомість та переосмислюючи національну й мовну ідентичності, саме метод мовної біографії дозволяє фіксувати основні тенденції таких змін: психологічні моменти, причини й мотиви, що призвели до трансформацій у мовному житті інформантів. З’ясовано, що метод мовної біографії, яким часто користуються сучасні соціолінгвісти, – це форма глибинного наративного інтерв’ю, метою якого є опис усього життя людини з акцентом на аспекти, пов’язані з вивченням мови, зміною мовної поведінки, ставленням до мовного коду тощо. Під час проведення нашого дослідження ми записали 27 мовних біографій тривалістю 40–60 хв кожна. Застосування цього методу передбачає створення спеціального питальника, який вміщує важливі для опису мовного життя інформанта запитання. Зазвичай ці питання ми розділяємо на декілька блоків, а саме: загальні дані про респондента; дитинство й навчання в школі; сім’я, друзі, робота, дозвілля; ставлення до мов; мовні труднощі й конфлікти, особливості використання мовних кодів. У статті подано перелік запитань, які ми використовуємо під час проведення мовних інтерв’ю. Інтерв’ю з мовцями представлено у форматі диктофонних записів, які згодом розшифровані. З розшифрованих матеріалів мовних біографій ми маємо можливість не лише дізнатися інформацію про особисті психологічні моменти, що пов’язані з використанням мови / мов, але й простежити особливості розвитку мовної ситуації в країні загалом. Зважаючи на специфіку застосування цього методу, окрім особистих міркувань респондентів стосовно мовних питань, ми отримуємо також багатий емпіричний матеріал, що дозволяє схарактеризувати рівень володіння мовою опитаних. Доведено, що метод мовної біографії не є кількісним, позаяк він не підкріплений жодними статистичними даними, однак він дозволяє простежити основні тенденції зміни мовної поведінки й мовної свідомості респондентів. Зроблено висновок про актуальність методу на сучасному етапі вивчення трансформацій мовної ситуації в державі у період повномасштабної війни.