ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС КОНЦЕПТУ ІСТИНИ В РОМАНІ ЗОЇ ГЕЛЛЕР «СПОВНЕНІ ВІРИ»

Анотація

У статті досліджено концепт істини в романі Зої Геллер «Сповнені віри». Відзначено, що людина є єдиним мірилом істини, що й визначає філософсько-антропологічний дискурс цього концепту, який актуалізується в романі через світоглядні уявлення персонажів. У межах дослідження концепту істини в романі «Сповнені віри» з’ясовано його культурно-філософський дискурс. Наприкінці ХХ століття істина перестає бути абсолютною в людському бутті, натомість залежить від світосприйняття й досвіду окремої людини. Отже, філософський дискурс кінця ХХ століття передбачає, що саме людина стає основним носієм істини, її смислових конотацій, де множинність сенсів – єдиний можливий спосіб людського існування. У романі концепт істини виявляється на лінгвокультурному рівні у вигляді лексем, значення яких становить зміст концепту істини (belief, truth, verity, era of righteousness). Простежено ставлення персонажів до істини (правди), способи артикуляції цього концепту. З’ясовано, що істина оприявнюється у творі насамперед у комунікативному полі: мовлення, інтертекстуальність (численні алюзії, цитати), метафори, художні деталі відображають різні філософські, політичні, культурні, релігійні погляди персонажів і формують семантику концепту істини. У романі істина також актуалізується через інші онтологічні концепти та феномени: неправди (неістини), ідеології, сім’ї, любові, смерті, віри, слова, ідентичності. Така множинність сенсів істини зумовлена її відношенням до історико-політичного контексту Америки початку ХХ століття. Зроблено висновок, що в романі Зої Геллер «Сповнені віри» істина – складний і багатозначний концепт. Він артикулює філософування авторки, її бачення історико-культурної моделі сучасного їй світу. Дослідження доповнює літературознавчі студії про творчість Зої Геллер, окреслює вивчення сучасного роману в міждисциплінарному дискурсі.