ТРАВЕСТУВАННЯ ЖАНРУ ЧЕРЕЗ ЗАГОЛОВОК У "ДИЯБОЛІЧНИХ ПАРАБОЛАХ" ПОРФИРІЯ ГОРОТАКА
Ключові слова:
жанр, жанрова модель, жанровий канон, заголовково-фінальний комплекс, літературна містифікація, травестування, Порфирій ГоротакАнотація
Стаття присвячена проблемі співвідношення заголовка і жанру твору. У поле дослідження потрапляють заголовки з номінацією певного жанру. Предметом розгляду слугують тексти збірки "Дияболічні параболи" містифікованого поета Порфирія Горотака. Проаналізовано функціональні можливості заголовків із номінацією жанру, їхній вплив на рецепцію жанру. Ускладнені звʼязки, що виникають між анонсованим жанром і жанровими рисами твору, можна поділити на три різновиди: травестування жанру, "пристосування" до канонів жанру і взаємозвʼязки, що наближаються до еквівалентності. Прийом травестування жанру реалізується шляхом пародіювання і перелицювання жанрового канону. Це призводить до утворення своєрідного жанрового симулякру. "Пристосування" до канонів жанру втілюється через іронічний пафос, застосування елементів низького стилю у "високих" творах.Еквівалентні звʼязки між заголовком, що містить номінацію жанру, і текстом − явище рідкісне. Це пояснюється приналежністю текстів збірки до літературної містифікації, яка сприяє смисловій багатошаровості. У "Дияболічних параболах" містифікований автор залучає до заголовків номінації таких жанрів як фуга, ода, елегія, балада, пісня, містерія. Зумисна неузгодженість між піднесеним змістом і його формальним травестуванням покликана донести до читача основні смислові домінанти збірки − змалювання невідповідності між приземленою, "низькою" дійсністю та високими, романтичними ідеалами ліричного героя.
Посилання
Арнольд, И. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста. «Иностранные языки в школе», 1978, № 4, c. 23–31.
Біляшевич, Р. Поліфонічні форми в українській художній літературі першої половини ХХ ст. «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Літературознавство», 2013, вип. 38, с. 266−275.
Блисковский, З. Муки заголовка, Москва, 1972.
Грицюк, Л. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків, «Мовознавство» 1992, № 2, с. 51–56.
Иванова, О. Структура полифонической композиции и ее реализация в художественном тексте, «Вестник КемГУКИ. Культурология», 2016, вып. 36, с. 108−114.
Иванова, С. Языковые особенности поэтического заголовка (на материале русского и английского языков): автореф. дис. ... канд. филол. наук, Ульяновск 2006.
Клен Ю. Твори: у 4-х т. Т. 1. Нью-Йорк 1992.
Кожина Н. Заглавие художественного произведения: онтология, функции, пара- метры типологии, в: Проблемы структурной лингвистики: сб. научн. Трудов, Москва 1988, с. 167−183.
Кржижановский, С. Пьеса и ее заглавие. «Новое литературное обозрение: Теория и история литературы, критика и библиография», 2001, № 52, с. 207−208.
Мержвинський, В. Поетика заголовків драматичних творів Лесі Українки. «Слово і час», 2007, № 2, с. 32‒40.
Просалова, В. Текст у світі текстів Празької літературної школи: монографія. Донецьк 2005.
Рижкова, С. Роль та функції заголовку в художніх творах (на матеріалі англійської та німецької художньої літератури), «Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія», 2014, № 10, т. 2, с. 38‒40.
Шкарлута, Т. Містифікація "Порфирій Горотак" в еміграційному літературному процесі 1940-х років. Дис. ... канд. філол. Наук, Київ 2016.
