ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ МІЛІТАРНОГО СЛЕНГУ В АМЕРИКАНСЬКИХ ЗМІ

Анотація

Статтю присвячено вивченню мілітарного сленгу, що вживається у масмедіа США, та особливостям його перекладу в офіційних новинах українською мовою. Визначено, що сленг як засіб неформального спілкування має свою етимологію, наукове визначення та виконує номінативну, експресивну, соціально-ідентифікаційну, інтерактивну функції. Військовий сленг відзначається специфікою вживання, а його переклад вимагає ураховувати культурні, соціальні, прагматичні особливості мови оригіналу та мови реципієнта. З’ясовано, що військовий сленг як обов’язковий компонент комунікації збройних сил транслюється через різні типи платформ (новини, репортажі, інтерв’ю, офіційні звіти оборонних відомств, соціальні мережі тощо), адаптуючись до потреб медіариторики та сприйняття військових подій широкою аудиторією. Доведено, що англомовний мілітарний сленг відзначається метафоричністю, культурною своєрідністю, іронічним спрямуванням, емоційним навантаженням. Це позначається на виборі перекладацьких тактик, що відповідатимуть вимогам збереження значення, прагматичного ефекту та культурної релевантності. На застосування комплексу перекладацьких стратегій впливають і характер повідомлення, цільова аудиторія, комунікативний контекст, а також динамічність розвитку сленгу в обох мовах – англійській та українській. Під час перекладу англомовного сленгу активно використовуються запозичення й транслітерація (для абревіатур, технічних термінів, усталеного військового жаргону, що не має точного відповідника українською), калькування (для відтворення метафор), перифраз (для пояснення значення сленгу у розгорнутій формі), модуляція й адаптація (для творчого переосмислення та відтворення емоційно-ідеологічного тону), пропуск і вилучення (як крайня міра передачі лаконічності чи культурного сприйняття). Підсумовано, що військовий сленг, поєднуючи офіційність та неформальність, вимагає виваженого підходу під час перекладу англомовних військових текстів українською, оскільки є важливим інструментом формування суспільної думки та інформаційного спротиву.