ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІЙ КНИЖЦІ ОЛЕКСІЯ КОВАЛЕНКА «ФРУКТИ ПРОТИ ОВОЧІВ»

Анотація

У статті проаналізовано мовні засоби творення комічного в українській літературі нонфікшн на прикладі науково-популярної книжки Олексія Коваленка «Фрукти проти овочів». Попри стрімкий розвиток цього сегмента українського книговидання тексти нонфікшн рідко стають об’єктом лінгвостилістичних розвідок, проте становлять особливий інтерес завдяки синтезу рис різних функціональних стилів. Установлено, що книжка «Фрукти проти овочів» Олексія Коваленка виконує, насамперед, пізнавальну функцію, ознайомлюючи читача з ботанічними поняттями й фактами, але при цьому автор знаходить баланс між інформативністю й розважальністю завдяки великій палітрі мовних засобів творення комічного. Виявлено, що автор широко використовує лексико-фразеологічні (неологізми, терміни, сленгізми, іншомовна лексика, фразеологізми), стилістичні (метафори, порівняння, епітети) та граматичні (звертання, питальні речення, вставлені конструкції) засоби творення комічного. Серед лексико-фразеологічних засобів домінують неологізми іншомовного походження і сленгового характеру, які додають неформальності стилю викладу. Гумористичний ефект збільшується завдяки стилістичному прийому констеляції – змішуванню стилістично маркованих одиниць різних планів, насамперед протиставленню книжних одиниць і сленгу, а також детермінологізації термінів інших галузей. Фразеологізми у книжці вжито в контексті, де ключові слова фразеологічних одиниць стають елементом мовної гри. Використання тропів в аналізованому творі перетворює рослини на справжніх дійових осіб. Метафори й епітети гумористично описують процеси поширення, розвитку і значення рослин в житті суспільства. Порівняння в Олексія Коваленка мають досить іронічний і побутово-соціальний характер. Синтаксичні засоби творення комічного підтримують діалогічність та іронічний тон оповіді, залучаючи читача до взаємодії. Вставлені конструкції вступають у відношення стилістичного контрасту з основним висловлюванням, наприклад через зіткнення молодіжного сленгу із науковою термінологією. Закцентовано, що використання мовних засобів творення комічного не лише підсилює виразність і образність тексту, а й сприяє популяризації наукових знань. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі інших зразків української науково-популярної літератури.