ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНТРАСТІВ У РОМАНІ «ПІВНІЧ І ПІВДЕНЬ» ЕЛІЗАБЕТ ГАСКЕЛЛ

Автор(и)

  • Анна МАРІЧКА Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0009-0002-1224-2448
  • Тетяна ГАРАСИМ Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-4971-7809

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-60-31

Ключові слова:

вікторіанська література, Елізабет Гаскелл, ідіостиль, лінгвостилістичний аналіз, соціолінгвістичні контрасти, літературний дискурс

Анотація

У статті здійснено лінгвостилістичний аналіз роману Елізабет Гаскелл «Північ і Південь» у контексті соціальних контрастів вікторіанської епохи. Теоретичну основу дослідження становлять концепції Л. Булаховського, О. Селіванової, Т. Єщенко та І. Кочан щодо природи індивідуального стилю й методики аналізу художнього тексту. Окреслено, що мова в художньому творі виконує не лише естетичну, а й соціолінгвістичну функцію, відображаючи класові, культурні та ідеологічні розмежування суспільства. На матеріалі роману «Північ і Південь» простежено, як лексичні, синтаксичні та інтонаційні засоби служать маркерами соціальної приналежності персонажів: південні герої (Маргарет Хейл, її родина) характеризуються інтелектуалізованою, морально забарвленою лексикою, складними синтаксичними структурами та рефлексивною інтонацією; натомість північні персонажі (Торнтон, робітники) послуговуються діловою, економічною, діалектною лексикою, уривчастими репліками та емоційними вигуками. У тексті визначено роль метафорики, кольорової символіки та жанрово-інтонаційних змін у формуванні просторових і соціальних контрастів. Виявлено, що Елізабет Гаскелл використовує мову як засіб соціального аналізу, де кожен мовний регістр виконує функцію маркера класової, професійної й моральної ідентичності. Особливу увагу приділено поєднанню поетичної стилістики Півдня з реалістичною, динамічною мовою Півночі, що символізує поступове подолання класових меж і досягнення соціальної гармонії. Важливо, що мовна система роману є цілісною моделлю вікторіанського суспільства, у якій художнє слово поєднує естетичну, соціологічну та ідеологічну функції, а лінгвостилістичний аналіз дає змогу виявити глибинні механізми взаємодії мови, культури та соціуму в художньому дискурсі.

Посилання

Булаховський Л.А. Слово наукове – слово поетичне. Мовознавство. 1983. № 2. С. 31–43.

Єрмоленко С.Я. Методи стилістичних досліджень. Українська лінгвостилістика ХХ – початку ХХІ ст.: система понять і бібліографічні джерела. Київ : Грамота, 2007. С. 13–17.

Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. Київ : Академія, 2009. 205 с.

Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту. Київ : Знання, 2008. 423 с.

Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 339 с.

Турчанська О.С. Гендерна інтерпретація жіночих образів у творчості Елізабет Гаскелл та Ольги Кобилянської : дис. … канд. філол. наук : 10.01.05. Бердянськ, 2016. 200 с.

Українська мова. Київ : Укр. енциклопедія, 2004. 824 с.

Gaskell E. North and South. London: Penguin Classics, 2003. 448 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-02

Номер

Розділ

СЛОВО МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА