ПОЛІКОДОВІСТЬ ІНТЕРНЕТ-МЕМУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті розглядаються полікодові особливості Інтернет-мемів як одного з найпоширеніших жанрів сучасної цифрової комунікації, а також аналізуються лінгвокогнітивні та соціолінгвістичні аспекти їх функціонування в англомовному середовищі. У другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. у сфері мовознавства дедалі більше почала приділятися увага дослідженню складних семіотичних утворень, у яких взаємодіють різні канали комунікації. Це зумовлено зростанням інтересу до міждисциплінарних підходів, що дають змогу розглядати текст не лише як мовний об’єкт, а й як багатовимірну систему, де поєднуються вербальні й невербальні коди. Сучасні науковці наголошують, що традиційне уявлення про текст як виключно вербальний феномен є доволі вузьким і не відповідає реаліям цифрової епохи. Цей підхід уже не здатний пояснити специфіку новітніх форм комунікації, які постають у глобалізованому інформаційному просторі та активно поширюються завдяки Інтернет-технологіям і соціальним медіа. Тексти дедалі частіше набувають полікодової природи, тобто поєднують різнорідні коди: мовний, візуальний, акустичний, графічний тощо. Такі мультимодальні утворення створюють особливі умови для сприйняття та інтерпретації, адже сенс виникає у взаємодії різних каналів, а не у межах одного мовного рівня. Це зумовлено тим, що інформаційне суспільство тяжіє до економії часу та ресурсів у передачі даних, а отже, прагне інтеграції кількох способів подання смислу в одному повідомленні. У цьому контексті Інтернет-меми становлять показовий об’єкт для аналізу, оскільки вони є типовим зразком полікодового тексту, що поєднує вербальні елементи з візуальними та соціокультурними маркерами. Їхня популярність свідчить про зміну моделей комунікації – від лінійного викладу інформації до інтегрованих форм, де важливу роль відіграє культурна інтертекстуальність. Вивчення полікодовості Інтернет-мемів дає змогу не лише глибше зрозуміти сучасні процеси мовної та соціальної динаміки, а й окреслити перспективи подальших досліджень у сфері когнітивної лінгвістики, семіотики та соціолінгвістики.