ПРОБЛЕМА ЕТІОЛОГІЇ ОБРАЗІВ БОГИНЬ ЕОСТРИ/ОСТАРИ ТА ЗАЙЦЯ В КОНТЕКСТІ ВЕЛИКОДНІХ ТРАДИЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.09Ключові слова:
Великдень, Еостра, Остара, великодні традиції, великодній заєцьАнотація
В статті аналізується набір науково-популярних тез, які поширюються стосовно богинь Еостри та Остари, а також етіології образу зайця в контексті великодніх традицій. Робиться спроба виявити причини поширення цих великодніх уявлень. Звертається увага на текстологічні дані, які ставлять під сумнів гіпотезу Я. Грімма про існування тотожної до англосаксонської богині світанку Еостри давньонімецьку богиню Остару. Розглядаються етапи творення наративу про зайця як атрибута богині світанку. Текстологічні розвідки показують, що цей образ вірогідно поширився з вільної інтерпретації А. Хольцмана, яка міцно закріпилася в німецькомовному та англомовному академічному середовищі. У статті акцентується не лише на фертильності зайця, а й на народному сприйнятті зайця як посланця з потойбіччя, що дає нове життя. Наведені приклади дають змогу деталізувати етіологію цього великоднього символу.
Посилання
Edwards. C. (2002), The Strange Case of the Old High German Lullaby. In: The Beginnings of German Literature: Comparative and Interdisciplinary Approaches to Old High German. Camden House. 142–165.
Grimm, J. (1882), Teutonic Mythology. Vol. I. London.
Holtzmann, A. (1874), Deutsche Mythologie. Leipzig.
Knobloch, J. (1959), Der Ursprung von Neuhochdeutsch Ostern, Englisch Easter. Die Sprache. 5. 27–45.
Sermon, R. (2008), From Easter to Ostara: The Reinvention of a Pagan Goddess? Time and Mind. 1. 331–344.
Shaw, P. A. (2011), Pagan Goddesses in the Early Germanic World. London.
Wallis, F. (1999), The Reckoning of Time, Liverpool.
Winick, S. (2016a), On the Bunny Trail: In Search of the Easter Bunny. Folklife Today, March 22. URL: https://blogs.loc.gov/folklife/2016/03/easter-bunny/.
Winick, S. (2016b), Ostara and the Hare: Not Ancient, but Not As Modern As Some Skeptics Think. Folklife Today, 28 Apr. URL: https://blogs.loc.gov/folklife/2016/04/ostara-and-the-hare/.
Афанасьев, А.Н. (1995), Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов: В трех томах. Москва [Afanasyev А.N. (1995), Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu: Opit sravnitel’nogo izucheniya slavyanskikh predaniy i verovaniy v svazi s mificheskimi skazaniyami drugikh rodstvennikh narodov: V trekh tomakh. Moskva].
Гура, А. (1997), Символика животных в славянской народной традиции. Москва [Gura А. (1997), Simvolika zhivotnikh v slavyanskoy narodnoy traditsii. Moskva].
Гура, А. (1999), Заяц // древности. В: Этнолингвистический словарь: В 5 т., отв. ред. Н. И. Толстой. Т. 2. Москва. 284–288 [Gura А. (1999), Zayats // drevnosti. V Etnolingvisticheskiy slovar’: V 5 t., otv. red. N. I. Tolstoy. T. 2. Moskva. 284–288].
Елизаренкова, Т., Топоров, В. (2010), О древнеиндийской Ушас и ее балтийском соответствии. В: Исследования по этимологии и семантике. Т. 3: Индийские и иранские языки. Кн. 2. Москва. 144–168 [Yelizarenkova, Т., Топоров, В. (2010), О dervneindiyskoy Ushas i ee baltiyskom sootvetstvii. V: Issledovaniya po etimologii i semantike. T. 3: Indiyskie i iranskie yaziki. Kn. 2. Moskva. 144–168].
ЕС (1985), Етимологічний словник в 7 томах. Т. 2. Київ [Etimolohichniy slovnik v 7 tomakh. T. 2. Kiyiv 1985].
Красна весна (2007), Красна весна, тихе літо: українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору «Гомін» та Київського Кобзарського Цеху. Київ [Krasna vesna, tikhe lito: ukrayins’ki narodni kalendarni pisni vesnyano-litnyoyi pori z repertuaru etnohrafichnoho choru „Homin” ta Kiyivs’koho Kobzars’koho Cekhu. Kiyiv 2007].
Прокопович, Л. (2008), Образ зайца в древних моделях мира. Моделирование в прикладных научных исследованиях. Вып. ХV. Одесса. 26–27 [Prokopovich, L. (2008), Obraz zaytsa v drevnikh modelyakh mira. Modelirovanie v prikladnikh nauchnikh issledovaniyakh. Vip. ХV. Odessa. 26–27].
