МЕТОДОЛОГIЯ ПРОФЕСОРА РОМАНА ГРОМ’ЯКА

Анотація

У статті розглядається методологія видатного українського філософа і літературознавця Р. Т. Гром’яка (1937 – 2014); головну увагу зосереджено на основному принципі вченого – «правда – найвища моральність». Осмислення його методологічних підходів здійснюється на широкому матеріалі гром’яківських книг – «Що доведено життям» (1988), «Давнє і сучасне» (1997), «Орієнтації. Розмисли. Дискурси. 1977 – 2007» та «Культура, політика, інтелігенція» (2009). Підкреслено, що діалектика новаторських ідей Р. Т. Гром’яка органічно взаємодіє з оновленими традиційними підходами. Глибина аналітичності його праць ґрунтуються на широко охопленому історико-літературному матеріалі – насамперед на творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника, Б. Лепкого, У. Самчука, Р. Братуня, Д. Павличка, Р. Іваничука, Р. Федорова та ін. Осмислюється діалогічність та стимулююча роль його праць.