МОВНА СИТУАЦІЯ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-3

Ключові слова:

опитування, комунікативна переважність, українська мова, національна мова, державна мова

Анотація

У пропонованому дослідженні представлено та проаналізовано результати невеликого опитування, проведеного авторкою у соціальних мережах та каналах навесні 2023 р. з метою виявлення особливостей мовної ситуації в Україні після повномасштабного вторгнення російських окупантів. Мотивом для проведення опитування послугував факт, що більшість українців, у тому числі російськомовних, за рік повномасштабної війни почали свідомо відмовлятися від використання російської мови в усіх сферах життя, причому як в усній та письмовій комунікації, як у професійних, так і в повсякденних ситуаціях. Метою пропонованої розвідки стало підтвердження чи спростування припущення щодо зміни ставлення українців (не лише громадян України) до державної мови та усвідомлення її як національної. У роботі як основний метод дослідження застосовано метод опитування за допомогою анкетування, що проводилося на платформі Google, і посилання на яке поширювалося соціальними мережами Facebook, Instagram та месенджерами з метою охоплення широкої аудиторії респондентів. В анкеті було запропоновано 12 питань, серед яких 11 із множинним вибором і одне питання – з відкритою відповіддю. Аналіз отриманих результатів дає змогу стверджувати про суттєві зміни у ставленні українців до державної мови і про її усвідомлення як національної мови. Якщо у більш ранніх опитуваннях (2017 р.) українська мова визначалася або рівною, або навіть меншою комунікативною потужністю щодо російської мови, то за результатами проведеного опитування 2023 р. було виявлено більшу комунікативну потужність української мови не лише у професійній комунікації, а й у повсякденній, у тому числі і незалежно від області країни. Незважаючи на тривалість військової агресії росії, що почалася відкрито з 2014 р., ставлення українців до української мови кардинально почало змінюватися у 2022 р., із початком повномасштабного вторгнення на територію України. За результатами проведеного дослідження найбільш разючі відмінності порівняно з опитуванням 2017 р. виявилися щодо використання української мови не лише як державної у професійному та офіційному спілкуванні, а також як засобу комунікації у повсякденних ситуаціях, що свідчить про усвідомлення ролі української мови як національної мови, як засіб відмежування від російських загарбників.

Посилання

Базів Л. Інтерв’ю з Тарасом Кремінем, уповноваженим із захисту державної мови. Укрінформ. 21.02.2023. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3673008-taras-kremin-upovnovazenij-iz-zahistu-derzavnoi-movi.html

Масенко Л. Мовна ситуація України. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2004. № 35. URL: https://www.ji.lviv.ua/n35texts/masenko-mov_syt.htm

Масенко Л. Мовна ситуація України з погляду соціолінгвістів. Диво. Мовознавство. 2020. № 10. С. 24–26.

Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. Київ : ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. 398 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-09

Номер

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ