ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНТРОПОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-5Ключові слова:
антропологічний підхід, антропологія літератури, інтерпретація тексту, літературний текст, літературознавча антропологіяАнотація
У статті розглянуто теоретичні засади літературознавчої антропології та її значення для аналізу літературних текстів. Зазначено, що літературознавча антропологія виникає унаслідок намагання зрозуміти людину з антропологічного, літературного, філософського, етнографічного, культурологічного поглядів; методологічні перспективи, які використовує літературознавча антропологія для кращого розуміння літературних текстів, випливають саме з «людинознавства», оскільки визнання людини унікальною істотою, яка здатна створювати власний світ, лежить в основі антропологічної теорії. Виходячи з аналізу праць українських та зарубіжних дослідників, літературознавча антропологія трактується як одна з можливих методологічних перспектив чи один із можливих варіантів інтерпретації художніх тестів. У літературній антропології поєднуються два різні аргументаційні напрями, оскільки, з одного боку, більша увага приділяється знанню про людину, а з іншого – відображенню людини в літературі. Керуючись переконанням, що літературознавство існує для літератури, а не навпаки, йдеться скоріше про пропозиції інтерпретації, ніж про створення і захист теоретичних позицій як самоціль. Зауважено, що література є подвійно значущою з антропологічного погляду: вона зображує людину, розглядає її та естетично впорядковує, оформлює ставлення людини до світу. Щоб осмислити це в літературознавчій антропології, потрібний не так «метод» у строгому розумінні цього слова, як поєднання літературних, науково-історичних, науково-теоретичних, а також рецептивних і герменевтичних підходів. Передбачаючи індивідуально-людський, гуманістичний погляд на тексти художньої словесності, літературознавча антропологія тим самим ставить нову призму їх дослідження. Визнання у художньому тексті першопланової ролі людини є імпульсом не лише для кількісної переоцінки цінностей, а й для переосмислення феномену самої людини. Через антропологічний принцип літературознавча наука намагається пояснити людину і навколишній світ, зрозуміти людину як творця культури та історії, а роль літератури полягає у тому, щоб дати людині «інше» знання про себе, бути коментарем її культурного та історичного розвитку.
Посилання
Марковський М. Антропологія, гуманізм, інтерпретація. Теорія літератури в Польщі : антологія текстів. Друга половина XX – початок XXI ст. Київ, 2008. С. 491–503.
Музика Т. Домінанти художнього втілення антропологічної концепції Василя Барки. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2012. Вип. 65. С. 163–167.
Поліщук Я. Антропологічна перспектива в літературознавстві. Філологічні семінари. 2013. Вип. 16. С. 26–31.
Романко Т. Феномен культовості сучасного роману ініціації з погляду літературознавчої антропології. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Філологія. 2010. № 901. Вип. 59. С. 191–196.
Суховій О.М. Антропологія Керкегора: рух філософії до літературності : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.04. Харків, 2003. 16 с.
Тарнашинська Л. Літературознавча антропологія: новий методологічний проект у дзеркалі філософських аналогій. Слово і час. 2009. № 5. С. 48–62.
Штейнбук Ф. Текстові стратегії сучасної літератури в контексті антропології тілесно-міметичної категорії голосу. Сіверянський літопис. 2008. № 1. С. 103–112.
Anthropologie und Literatur um 1800 / Hrsg. v. J. Barkhoff, E. Sagarra. München : [s. n.], 1992. 277 S.
Kasperski E. Dyskurs antropologiczny. O antropologii literatury. Zasady pierwsze. Słupskie Prace Filologiczne. Seria Filologia Polska. 2007. S. 153–170.
Košenina A. Literarische Anthropologie. Die Neuentdeckung des Menschen. München : Akademie Verlag, 2008. 254 S.
Methodengeschichte der Germanistik / Hrsg. v.J. Schneider. Göttingen : Hubert, 2009. 794 S.
Metzler Lexikon Literatur – und Kulturtheorie / Hrsg. von Ansgan Nünning. Stuttgart, 2013. 847 S.
Wahrnehmen und Handeln: Perspektiven einer Literaturanthropologie / Hrsg. von Wolfgang Braungart, Klaus Ridder, Friedmar Apel. Bielefeld, 2004. 368 S.