ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНТРОПОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні засади літературознавчої антропології та її значення для аналізу літературних текстів. Зазначено, що літературознавча антропологія виникає унаслідок намагання зрозуміти людину з антропологічного, літературного, філософського, етнографічного, культурологічного поглядів; методологічні перспективи, які використовує літературознавча антропологія для кращого розуміння літературних текстів, випливають саме з «людинознавства», оскільки визнання людини унікальною істотою, яка здатна створювати власний світ, лежить в основі антропологічної теорії. Виходячи з аналізу праць українських та зарубіжних дослідників, літературознавча антропологія трактується як одна з можливих методологічних перспектив чи один із можливих варіантів інтерпретації художніх тестів. У літературній антропології поєднуються два різні аргументаційні напрями, оскільки, з одного боку, більша увага приділяється знанню про людину, а з іншого – відображенню людини в літературі. Керуючись переконанням, що літературознавство існує для літератури, а не навпаки, йдеться скоріше про пропозиції інтерпретації, ніж про створення і захист теоретичних позицій як самоціль. Зауважено, що література є подвійно значущою з антропологічного погляду: вона зображує людину, розглядає її та естетично впорядковує, оформлює ставлення людини до світу. Щоб осмислити це в літературознавчій антропології, потрібний не так «метод» у строгому розумінні цього слова, як поєднання літературних, науково-історичних, науково-теоретичних, а також рецептивних і герменевтичних підходів. Передбачаючи індивідуально-людський, гуманістичний погляд на тексти художньої словесності, літературознавча антропологія тим самим ставить нову призму їх дослідження. Визнання у художньому тексті першопланової ролі людини є імпульсом не лише для кількісної переоцінки цінностей, а й для переосмислення феномену самої людини. Через антропологічний принцип літературознавча наука намагається пояснити людину і навколишній світ, зрозуміти людину як творця культури та історії, а роль літератури полягає у тому, щоб дати людині «інше» знання про себе, бути коментарем її культурного та історичного розвитку.