РОЛЬ МЕДІАПСИХОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-19Ключові слова:
медіадискурс, медіапсихологія, соціальна поведінка, психологічні чинники, комунікативна інтенція, психологія масової комунікаціїАнотація
Медіапсихологія – це дослідження людської поведінки, почуттів та думок, на які впливають засоби масової комунікації. Це галузь психології, яка розглядає особистість у контексті взаємодії із сучасними засобами комунікації, досліджує з психологічного погляду стосунки між людьми та ЗМІ, що постійно розвиваються. Дослідження проведено з метою довести, що медіапсихологія є інструментом мовної репрезентації емоцій у медіадискурсі. Автори прагнуть перевірити, як психологічні принципи застосовуються до вивчення та аналізу мови в сучасному медіаконтексті. У даному дослідженні зроблено спробу розкрити лінгвістичні особливості позиціонування суб’єктів дискурсивної діяльності у предметній ситуації ризику та сформулювати принципи екологічного подання потенційно травматичної інформації на матеріалі англомовного медіадискурсу. Основну увагу зосереджено на проблемах, які впливають на здатність людей протистояти негативному впливу ЗМІ. Теоретичним підґрунтям дослідження став інтегрований підхід: контекстуальний аналіз медіадискурсу, у якому враховуються контексти породження дискурсу та рецепції, та психологічний підхід, який вивчає вплив на свідомість індивідуума, розглядає механізми породження та сприйняття медіадискурсу та акцентує увагу на його індивідуальній природі та персоніфікації. У статті розглядаються різноманітні комунікативні цілі в контексті медіапсихології, зокрема підкреслюється, як медіа впливають на наше розуміння та дії під час криз або травматичних подій. За допомогою мови комунікативні наміри можуть сприяти виконанню різних функцій. Наприклад, інформативна інтенція спрямована на навчання, тоді як експресивна інтенція викликає емоційні реакції. Інтенція переконання має на меті вплинути на поведінку, директивна інтенція спрямовує чи інструктує, а перформативна спонукає до змін. Автори підкреслюють важливість розуміння цих комунікативних намірів для сприяння створенню етичного медіадискурсу. Пропонується подальше поглиблене міждисциплінарне дослідження взаємодій між медіадискурсом і психологією споживачів медіадискурсу задля розширення можливостей краще розуміти та керувати впливом медіа на суспільство.
Посилання
Ferguson C.G. Media Psychology 101. New York : Springer Publishing Company, 2016. 248 p.
Bryant J., Oliver M. B. Media Effects: Advances in Theory and Research. New York : Routledge, 2020. 454 p
Jiles D. Media Psychology. New York : Routledge, 2015. 336 p.
Петрунько О.В. Агресивне медіасередовище: якісний і змістовий дискурси. Рідна мова: Освітній квартальник українського вчительського товариства у Польщі. 2011. № 16. С. 36–43.
Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів : монографія / за наук. ред. Л.А. Найдьонової, Н.І. Череповської. Київ : Міленіум, 2014. 348 с.
Van Dijk T.A. Society and discourse: How social contexts influence text and talk. Cambridge University Press, 2009. 279 p.
The Sunday Times. Issue #10394 Dec 3. 2023
Найдьонова Л.А. Медіапсихологія війни як основа концептуальних трансформацій медіаосвіти: від медіатравми до травмаінформованих практик. Проблеми політичної психології. 2022. № 12. С. 173–197.
D’Ancona Matthew. If you think Gaza is heading for a neat and happy ending, you’re wrong. The New European. Issue #366 Dec 2023. Р. 11.
Sian Oriffiths. I hacked Caithlyn’s phone myself.The Sunday Times. Issue # 10393 nov.26 2023.
Манакін В.M. Сугестивна функція мови як прагмалінгвістичне явище. Studia Linguistica. 2011. № 2. С. 196–203.