ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БОГДАНА ХАВАРІВСЬКОГО (КІНЕЦЬ 1980–1990-Х РОКІВ)

Анотація

Мета статті – дослідження громадсько-політичної діяльності Богдана Хаварівського в кінці 1980–1990-х років. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, на загальнонаукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що досліджувана проблема ще не вивчалася дослідниками. У пропонованій статті йдеться про Б. Хаварівського – відомого громадсько-політичного діяча Тернопільщини. У кінці 1980-х – на початку 1990-х років він намагався отримати статус народного депутата Верховної Ради України (далі – ВРУ), був довіреною особою, брав участь у виборчих перегонах до міської ради м. Тернополя. У 1992 р. відбулося перше серйозне політичне протистояння Б. Хаварівського та Богдана Бойка, членів Тернопільської крайової ради (далі – ТКР) Народного Руху України (далі – НРУ), з представником Президента України в Тернопільській обл. Романом Гром’яком. Члени ТКР НРУ намагалися впливати на кадрові рішення щодо посадових призначень у Тернопільській обласній державній адміністрації (далі – ТОДА). Висновки. У 1994 і 1998 рр. Б. Хаварівський стає депутатом Тернопільської обласної ради (далі – ТОР) від НРУ. Основою його політичних преференцій були «Моя програма», зорієнтована на фермерів і механізаторів, учителів і доярок, пенсіонерів і дітей, і «П’ять моїх визначальних позицій». На нашу думку, аналіз політичної програми свідчив про її низький рівень, надмірну емоційність, відсутність побажань виборців і зобов’язань депутата обласного рівня. Тим не менше її текст практично без змін використовувався у двох виборчих кампаніях. В агітаційних матеріалах містилися здобутки працівників Державного архіву Тернопільської області, очолюваного Б. Хаварівським, що свідчило про зловживання службовим становищем.