СТАНОВЛЕННЯ УГОРСЬКОЇ РЕФОРМАТСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ У ЧАСИ ПРАВЛІННЯ М. ГОРТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2024.1.10Ключові слова:
Угорщина, держава, Реформатська церква, політика, релігійні конфесії, Церква, католицизм, протестантизм, антисемітизмАнотація
Мета дослідження – здійснити аналіз становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті. Методологія дослідження становить як загальнонаукові, так і спеціальні методи, поєднання принципів логічного, історичного, компаративного підходів. Базується на системному, історичному, аналітичному, герменевтичному методах. Наукова новизна полягає у розробленні комплексного підходу до дослідження головних етапів становлення та поширення реформації в Угорщині на рубежі XVI–XVII ст., відносин у досліджуваний період між протестантськими церквами, зокрема Угорською реформатською церквою та Католицькою церквою, з одного боку, та Угорською державою і суспільством – з іншого. Автор уперше вводить у науковий обіг архівні документи та характеризує праці угорських істориків.
Висновки. Автор публікації встановлює, що Угорська реформатська церква після втілення у життя умов Тріанонського мирного договору, суттєво втративши сфери впливу як у територіальному аспекті так, відповідно, й у кількості єпархій, церковних громад, служителів Церкви, шкіл, учителів, учнів тощо, активно шукала можливості для відновлення і розгортання суспільно корисної діяльності в нових післявоєнних умовах, вибудовуючи її теологічні засади переважно на основі кальвінізму. Дослідження становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті дає можливість з’ясувати, що, незважаючи на прийняту XX статтю закону 1848 р. про рівність і взаємність між усталеними релігійними конфесіями, Католицька церква залишала за собою виняткову позицію по відношенню до реформації. Це неминуче породжувало виникнення конфліктів між двома історичними церквами, однак, незважаючи на міжконфесійні суперечки в епоху регентства М. Горті, лідери як Католицької, так і протестантських, зокрема і Реформатської, церков наголошували на готовності створення та підтримки міжконфесійного, релігійного миру.
Посилання
Csizmadia A. A magyar állam és egyház jogi kapcsolatainak kialakulása és gyakorlata a Horthykorszakban. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1966. 442 old.
Kónya I. A magyar református egyház felső vezetésének politikai ideológiája a Horthy-korszakban. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967. 243 old.
Püski L. A Horthy – rendszer (1919–1945). Budapest: Pannonica Kiadó, 2006. 302 old.
Romsics I. Magyarország története a XX. százádban. Budapest: Osiris Kiadó, 2010. 688 old.
Lendvai L.F. A magyar protestantizmus 1918–1948. Budapest: Kossuth Könyvkiadó, 1987. 380 old.
Esze T. A magyar református egyház útja a reformációtól napjainkig. Budapest: Református Egyetemi Konvent Sajtóosztálya, 1960. 22 old.
Bucsay M. A protestantizmus története Magyarországon 1521–1945. Budapest: Gondolat Kiadó,1985. 293 old.
Ottlyk E. Hűség Istenhez és népünkhöz egyházunk történelmében. Szerk. Z. Káldy. Budapest: Magánkiadás, 1965. 400 old.
Ravasz L. A történelmi kálvinizmus. A könyvben: Tanulmányok a Magyarországi Református Egyház 1867 és 1978 közötti történetéből. V. köt. Budapest: Magyarországi Református Egyház Zsinati Irodájának Sajtóosztálya, 1983. 662 old.
Rudai R. A politikai ideológia és a pártszerkezet szerepe a magyar kormánypártok életében 1861-1935. Politikatudományi Szemle. 2003. XI. évf. 3 sz. Old. 177–184.
Tóth K. Mit tett a magyar református egyház a zsidóüldözés ellen? Confessio. IX. évf. 2 sz. 1985. Old. 15–24.
Bereczky A. A magyar protestantizmus a zsidóüldözés ellen. Budapest: Református Traktátus Vállalat, 1945. 44 old.
