ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО ЯК ОСОБИСТОСТІ, НАУКОВЦЯ І СУСПІЛЬНОГО ДІЯЧА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2024.2.12Ключові слова:
Агатангел Кримський, історик, сходознавець, Україна, учений.Анотація
Анотація. Мета статті – показати дитячі та шкільні роки Агатангела Кримського, навчання у протогімназії в Острогу, у Другій київській гімназії, в Колегії Павла Галагана у Києві; простежити вплив родинного середовища, освітніх закладів і фахівці, що працювали там й залишили слід на світогляді А. Кримського, поїздки у Сирію та Ліван. Методологічну основу роботи складають принципи об’єктивності й історизму та загальнонаукові, спеціально-історичні методи дослідження. Наукова новизна полягає у залученні до наукового обігу нових джерел і спеціальної літератури, що дозволяє комплексно дослідити процес формування та становлення А. Кримського як особистості, науковця і суспільного діяча. Вивчення проблеми дало змогу популяризувати ім’я ученого серед науковців й громадськості. Отриманий результат формує новий погляд на наукову та суспільну діяльність А. Кримського. Висновки. Агатангел Кримський народився і виховувався серед українських впливів. Уже у цей період в юнака формується любов до України та бажання творити задля збагачення її культури. Красива місцевість, українські освітні заклади та фахівці своєї справи, що працювали там, залишили слід на світогляді молодого хлопця. Саме вони згодом не дозволять русифікуватися А. Кримському в довгий період його життя за кордоном. Зв’язки, що налагодив молодий історик у цей час будуть мати продовження в старшому віці й дозволять йому бути частиною української справи, працювати задля її блага. Вони змусять його повертатись на Україну і трудитися на ниві її науки. Особливий вплив на становлення сходознавця справила поїздка у Сирію та Ліван.
Посилання
Маленька Т. Агатангел Кримський: портрет на тлі епох. Слово і час. 2001. № 1. С. 11–14.
Матвєєва Л. З біографії А. Кримського (1918–1941 рр.). Східний світ. 1996 (1999). № 2(8). С. 8–21.
Василюк О. Д. Дотики Івана Франка та Агатангела Кримського в царині орієнталістики. Сходознавство. 2006. № 33-34. С. 14–23.
Василюк О. Д. Студії Агатангела Кримського в Бейруті (1896–1898). Сходознавство. 2007. № 37. С. 51–59.
Кримський А. Ю. Автобіографія. 1938 р. Автограф-чернетка. ІР НБУВ. Cпр. 22404.
Кримський М. Слово про рідну людину. Східний світ. 1993. № 1. С. 63–64.
Пріцак О. Про Агатангела Кримського у 120-ті роковини народження. Україна. Наука і культура. 1991. Вип. 25. С. 103–120.
Полонська-Василенко Н. До біографії акад. А. Кримського. Наша культура (Вінніпег), 1953. № 7. С. 15–25.
Матвєєва Л.В., Василюк О.Д. Передмова/ Епістолярна спадщина Агатангела Кримського Т. І (1890–1941 рр.). Київ, 2005. С. 7–32.
Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1941 pp.). Т. І. Київ, 2005. 500 с.
Циганкова Е.Г., Василюк О.Д., Кочубей Ю.М. Передмова / Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості. Київ, 2006. С. 3–9.
Веркалець М. Суспільно-літературні взаємини А. Кримського з Б. Грінченком. Українська мова і література в школі. 1989. № 5. С. 17–23.
Бейліс В. Сторінки із спадщини вченого та поета. Східний світ. 1993. № 1. С. 48–49.
Левченко М.З. «Академік А.Ю. Кримський». Стаття про життя, наукову та громадську діяльність. Автограф, машинопис. Кін. 20-х рр. ХХ ст. ІР НБУВ. Ф. І. спр. 22473. 19 арк.
Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1941 pp.). Т. II. Київ, 2005. 360 с.
Василюк О.Д. Агатангел Кримський та «Энциклопедический словарь» Брокгауза-Єфрона. Сходознавство. 2003. № 21–22. С. 37–44.
Кримський А.Ю. Андрій Лаговський. Повість. Ч. І. Не порозуміються. Ч. II. Туапсе. Львів, 1905. 252 с.
Листування А.Ю. Кримського. ІР НБУВ. Ф. 1. спр. 22771, 26199. Ф. 3. спр. 37880, арк. 14.