УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО КУЛЬТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ЗАКОРДОНОМ І УКРАЇНСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКИХ ВІДНОСИНИН У 1945–1953 РР.: МІЖ КУЛЬТУРНОЮ ДИПЛОМАТІЄЮ І ТОТАЛІТАРНОЮ ПРОПАГАНДОЮ

Анотація

Анотація. Мета статті – з’ясувати основні напрями і зміст діяльності Українського товариства культурних зв’язків із закордоном у розвитку українсько-чехословацьких відносин у 1945–1953 рр. у розрізі культурної дипломатії та її пропагандистського спрямування. В основі розвідки – джерела з фондів Українського товариства культурних зв’язків із закордоном (УТКЗЗ) з Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, а також фонду ЦК КПУ Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному та системному підходах, застосуванні категорії культурної дипломатії та новітніх публікаціях з особливостей її проявів у тоталітарному, зокрема радянського суспільстві. Наукова новизна дослідження полягає у залученні нових джерел та застосуванні нових підходів для їх осмислення, висвітленні маловивченого періоду в історії відносин України і Чехословаччини. Висновки. УТКЗЗ протягом 1945–1953 рр. посіло важливе місце у розвитку українсько/радянсько-чехословацьких відносин в умовах становлення комуністичного режиму у Чехословаччині. Напрями, зміст і форми діяльності Товариства від початку були підпорядковані московському центру та компартійному керівництву України. УТКЗЗ імітувало громадський характер та виступало декоративним представництвом УРСР та її населення. Повоєнний етап діяльності відзначався відсутністю належних підготовлених кадрів, достатньої інформації стосовно справ у Чехословаччині, що обумовлювало «провали» відверто пропагандистської роботи УТКЗЗ. З одного боку, діяльність Товариства сприяла ознайомленню чехів і словаків з Україною та її культурою, з іншого – мало характер тоталітарної пропаганди, що просувала і обґрунтовувала безальтернативність радянської моделі у Чехословаччині.