КОМЕМОРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ДІЯЧІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 1939–1953 РР.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.1.7Ключові слова:
західноукраїнські землі, комеморативні практики, політика пам’яті, сталінізм, українська культураАнотація
Мета роботи – розкрити особливості та засоби вшанування пам’яті українських культурних діячів на західноукраїнських землях як складника радянської меморіальної політики доби сталінізму, а також виявити офіційні наративи й образи, які комуністичний режим прагнув поширювати серед населення за допомогою різних комеморативних практик. Методологія дослідження передбачає історико-генетичний, історико-типологічний та історико-системний методи, а також методи джерелознавчої критики й дискурс-аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що на основі аналізу широкого кола архівних матеріалів та газетної періодики вперше проаналізовано, як сталінський режим використовував та зловживав пам’яттю про відомих українських культурних діячів для пропагування офіційної ідеології. Стаття сприятиме глибшому розумінню сталінської політики пам’яті на анексованих українських територіях. Висновки. Автор розкрив радянські практики вшанування пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Василя Стефаника та Марка Черемшини. З’ясовано, що революційний образ Шевченка комуністична влада поширювала на західноукраїнських землях за допомогою загальнореспубліканських святкувань, тоді як образ Франка був головним символом революційної боротьби, що мав як регіональне, так і всеукраїнське значення. Імена обох видатних українських діячів були внесені до топонімічного простору.Водночас влада так і не спорудила заплановані монументи Шевченку й Франку у Львові. Вагоме регіональне значення мали вшанування Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича для Північної Буковини, Лесі Українки – для Волині, Василя Стефаника й Марка Черемшини – для Покуття. Влада використовувала аналогічні комеморативні заходи, створюючи регіональні образи письменників-революціонерів і борців за національне й соціальне визволення. Літературно-меморіальні музеї, створення яких було характерною рисою радянської меморіальної політики, відігравали вагому роль у формуванні й поширенні цих образів.
Посилання
Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві / пер. з англ. М. Климчука, Х. Чушак; ред. Я. Цимбал. Київ : Критика, 2008. 303 с.
Середа В. В. Місто як lieu de memoire: спільна чи поділена пам’ять? Приклад Львова. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2008. Вип. 2. С. 73–99.
Грицак Я. Конструювання національного міста: випадок Львова. Дух і літера. 2007. № 17–18. С. 157–181.
Генега Р. Формування радянського соціального простору у Львові (1944–1953 рр.). Український історичний журнал. 2014. № 6. С. 77–91.
Frunchak S. The making of Soviet Chernivtsi: National «reunification,» World War II, and the fate of Jewish Czernowitz in postwar Ukraine. University of Toronto (Canada), 2014. 515 с.
Міщанин В. «Всенародні» свята Народної Ради Закарпатської України (1944–1945 рр.) як елемент радянізації Закарпаття. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Історичні науки. Всесвітня історія. Історія України. Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. 2015. № 8. С. 122–129.
Леньо П. Зміна міської топоніміки Закарпатської України в період інтеграції краю до складу Української РСР (листопад 1944 – січень 1946 років). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2018. Вип. 26. С. 118–124.
Леньо П. Ю. Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2021. Вип. 2, № 45. С. 142–150. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.247558
Тарапон О. А. Монументалізація постаті Т. Шевченка в Радянській Україні 1930-х рр.: підміна національних цінностей. Наукові записки з української історії. 2019. № 46. С. 75–85. https://doi.org/10. 31470/2415-3567-2019-46-75-85
Короленко Б. А. 125-літній ювілей Тараса Шевченка: комеморації 1939 року. Національна та історична пам’ять: Збірник наукових праць. Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012. С. 348–367.
Козланюк П. Шевченко наш. Вільна Україна. 1940. 11 березня. С. 3.
Андрійчик Л. Вільно відзначають славний ювілей. Вільне життя. 1940. 10 березня. С. 3.
Великий син українського народу. Загальноміський вечір, присвячений 80-річчю з дня смерті Т. Г. Шевченка. Вільна Україна. 1941. 11 березня. С. 1.
Шевченківські дні у Львові. Вільна Україна. 1945. 11 березня. С. 7.
В сім’ї вільній, новій… (На зборах, присвячених пам’яті Т. Г. Шевченка). Радянська Буковина. 1945. 13 березня. С. 1.
Державний архів Закарпатської області (далі – ДАЗО). Ф. П-4. Оп. 1. Спр. 187. 24 арк.
ДАЗО. Ф. Р-177. Оп. 1. Спр. 14. 119 арк.
Розовский М., Мироненко В. Праздник дружбы народов. Чествование памяти великих поэтов Ивана Франка и Адама Мицкевича (От наших специальных корреспондентов). Советская Украина. 1940. 18 жовтня. С. 1.
Пам’яті Івана Франка. Засідання Українського ювілейного комітету. Вільна Україна. 1940. 30 січня. С. 6.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941: Збірник документів і матеріалів / Редкол.: Ю. Ю. Кондуфор (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1986. 414 с.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917–1959 рр. Т. 1: 1917 – червень 1941 рр. / Редкол.: О. І. Євсєєв (відп. ред.) та ін. Київ : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. 884 с.
Пелехатий К. Сторінки великого життя. Виставка до 25-річчя з дня смерті Івана Франка. Вільна Україна. 1941. 27 травня. С. 3.
Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). Ф. П-3. Оп. 1. Спр. 6. 221 арк.
Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали. Т. 1: 1939–1953 / Ред. кол.: Ю. Сливка (відп. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1995. 750 с.
Центральний державний електронний та аудіовізуальний архів. Од. обл. 118. 6 арк.
В музеї Івана Франка. Вільна Україна. 1940. 7 липня. С. 6.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВОВ). Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 557. 92 арк.
Рудницький М. Великий співець українського народу (До 29-річчя з дня смерті Івана Франка). Вільна Україна. 1945, 29 травня. С. 5.
Львов’яни шанують пам’ять великого Каменяра. Мітинг на могилі Івана Франка. Вільна Україна. 1945. 29 травня. С. 5.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 7. Спр. 2140. 141 арк.
Дроздов В. Проблеми радянської монументальної пропаганди на західноукраїнських землях у 1944 – 1953 рр. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». 2023. № 2(49), С. 39–48. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(49).2023.290335
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник / Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. Киев : Наукова думка, 1987. 735 с.
Державний архів Волинської області. Ф. П-32. Оп. 1. Спр. 188. 227 арк.
Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки. Ф. 1. Оп. 30. Спр. 2756. 214 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 8. Спр. 7119. 315 арк.
Ботушанський В., Біленкова С., Добржанський О. та ін. Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). Чернівці: Зелена Буковина, 2009. 586 с.
ЦДАВОВ. Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 163. 112 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 348. 206 арк.
ДАЛО. Ф. Р-1340. Оп. 1. Спр. 17. 124 арк.
Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-1149. Оп. 1. Спр. 95. 48 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 8. Спр. 9496. 283 арк.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
