COMMEMORATIONS OF UKRAINIAN CULTURAL FIGURES IN WESTERN UKRAINIAN LANDS FROM 1939 TO 1953
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.1.7Keywords:
Western Ukraine, commemorations, politics of memory, Stalinism, Ukrainian cultureAbstract
Purpose. This article aims to reveal the features and methods of commemorating Ukrainian cultural figures in Western Ukrainian territories as part of Soviet memorial politics during Stalinism. Addition- ally, it uncovers the official narratives and images the communist regime attempted to disseminate among thepopulation through various commemorative practices. The methodology includes historical-genetic, histori- cal-typological, and historical-systemic methods, as well as historical source criticism and discourse analysis.Scientific novelty. Based on a wide range of archival materials and newspaper periodicals, research explainshow the Stalinist regime used and abused the memory of famous Ukrainian cultural figures to propagate the official ideology. The article contributes to a deeper understanding of Stalinist politics of memory in theannexed Ukrainian territories. Conclusions. The author examines Soviet practices of commemorating Taras Shevchenko, Ivan Franko, Lesya Ukrainka, Olha Kobylianska, Yuriy Fedkovych, Vasyl Stefanyk, and MarkoCheremshyna. It has been found that the revolutionary image of Shevchenko was propagated by the commu-nist authorities in Western Ukrainian lands through nationwide celebrations, while Franko's image served as the primary symbol of revolutionary struggle, holding both regional and national significance. The names of these two prominent Ukrainian figures were integrated into the toponymic landscape. However, the Soviet authorities did not construct the planned monuments to Shevchenko and Franko in Lviv. The commemorations of Olha Kobylianska and Yuriy Fedkovych held significant regional importance for Northern Bukovina, LesyaUkrainka – for Volyn, and Vasyl Stefanyk and Marko Cheremshyna – for Pokuttya. The authorities operatedsimilar commemorative measures, creating regional images of revolutionary writers and fighters for national and social liberation. Literary-memorial museums, a characteristic feature of Soviet memorial policy, played a significant role in shaping and disseminating these images.
References
Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві / пер. з англ. М. Климчука, Х. Чушак; ред. Я. Цимбал. Київ : Критика, 2008. 303 с.
Середа В. В. Місто як lieu de memoire: спільна чи поділена пам’ять? Приклад Львова. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2008. Вип. 2. С. 73–99.
Грицак Я. Конструювання національного міста: випадок Львова. Дух і літера. 2007. № 17–18. С. 157–181.
Генега Р. Формування радянського соціального простору у Львові (1944–1953 рр.). Український історичний журнал. 2014. № 6. С. 77–91.
Frunchak S. The making of Soviet Chernivtsi: National «reunification,» World War II, and the fate of Jewish Czernowitz in postwar Ukraine. University of Toronto (Canada), 2014. 515 с.
Міщанин В. «Всенародні» свята Народної Ради Закарпатської України (1944–1945 рр.) як елемент радянізації Закарпаття. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Історичні науки. Всесвітня історія. Історія України. Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. 2015. № 8. С. 122–129.
Леньо П. Зміна міської топоніміки Закарпатської України в період інтеграції краю до складу Української РСР (листопад 1944 – січень 1946 років). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2018. Вип. 26. С. 118–124.
Леньо П. Ю. Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2021. Вип. 2, № 45. С. 142–150. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.247558
Тарапон О. А. Монументалізація постаті Т. Шевченка в Радянській Україні 1930-х рр.: підміна національних цінностей. Наукові записки з української історії. 2019. № 46. С. 75–85. https://doi.org/10. 31470/2415-3567-2019-46-75-85
Короленко Б. А. 125-літній ювілей Тараса Шевченка: комеморації 1939 року. Національна та історична пам’ять: Збірник наукових праць. Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012. С. 348–367.
Козланюк П. Шевченко наш. Вільна Україна. 1940. 11 березня. С. 3.
Андрійчик Л. Вільно відзначають славний ювілей. Вільне життя. 1940. 10 березня. С. 3.
Великий син українського народу. Загальноміський вечір, присвячений 80-річчю з дня смерті Т. Г. Шевченка. Вільна Україна. 1941. 11 березня. С. 1.
Шевченківські дні у Львові. Вільна Україна. 1945. 11 березня. С. 7.
В сім’ї вільній, новій… (На зборах, присвячених пам’яті Т. Г. Шевченка). Радянська Буковина. 1945. 13 березня. С. 1.
Державний архів Закарпатської області (далі – ДАЗО). Ф. П-4. Оп. 1. Спр. 187. 24 арк.
ДАЗО. Ф. Р-177. Оп. 1. Спр. 14. 119 арк.
Розовский М., Мироненко В. Праздник дружбы народов. Чествование памяти великих поэтов Ивана Франка и Адама Мицкевича (От наших специальных корреспондентов). Советская Украина. 1940. 18 жовтня. С. 1.
Пам’яті Івана Франка. Засідання Українського ювілейного комітету. Вільна Україна. 1940. 30 січня. С. 6.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941: Збірник документів і матеріалів / Редкол.: Ю. Ю. Кондуфор (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1986. 414 с.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду. 1917–1959 рр. Т. 1: 1917 – червень 1941 рр. / Редкол.: О. І. Євсєєв (відп. ред.) та ін. Київ : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1959. 884 с.
Пелехатий К. Сторінки великого життя. Виставка до 25-річчя з дня смерті Івана Франка. Вільна Україна. 1941. 27 травня. С. 3.
Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). Ф. П-3. Оп. 1. Спр. 6. 221 арк.
Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали. Т. 1: 1939–1953 / Ред. кол.: Ю. Сливка (відп. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1995. 750 с.
Центральний державний електронний та аудіовізуальний архів. Од. обл. 118. 6 арк.
В музеї Івана Франка. Вільна Україна. 1940. 7 липня. С. 6.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВОВ). Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 557. 92 арк.
Рудницький М. Великий співець українського народу (До 29-річчя з дня смерті Івана Франка). Вільна Україна. 1945, 29 травня. С. 5.
Львов’яни шанують пам’ять великого Каменяра. Мітинг на могилі Івана Франка. Вільна Україна. 1945. 29 травня. С. 5.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 7. Спр. 2140. 141 арк.
Дроздов В. Проблеми радянської монументальної пропаганди на західноукраїнських землях у 1944 – 1953 рр. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». 2023. № 2(49), С. 39–48. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(49).2023.290335
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник / Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. Киев : Наукова думка, 1987. 735 с.
Державний архів Волинської області. Ф. П-32. Оп. 1. Спр. 188. 227 арк.
Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки. Ф. 1. Оп. 30. Спр. 2756. 214 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 8. Спр. 7119. 315 арк.
Ботушанський В., Біленкова С., Добржанський О. та ін. Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). Чернівці: Зелена Буковина, 2009. 586 с.
ЦДАВОВ. Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 163. 112 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 4762. Оп. 1. Спр. 348. 206 арк.
ДАЛО. Ф. Р-1340. Оп. 1. Спр. 17. 124 арк.
Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-1149. Оп. 1. Спр. 95. 48 арк.
ЦДАВОВ. Ф. 2. Оп. 8. Спр. 9496. 283 арк.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
