РОЗВИТОК ОБОРОННИХ СПОРУД ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ ВІД РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ ДО ЧАСІВ РУСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.1.25Ключові слова:
Теребовлянська фортеця, вал, оборонна споруда, рів, укріпленняАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз етапів розвитку оборонної архітектури Теребовлянської фортеці від раннього залізного віку до періоду Русі. На основі результатів археологічних розкопок, писемних джерел та історико-архітектурних досліджень схарактеризовано конструктивні особливості фортифікаційних споруд – валів, ровів, дерев’яних укріплень і технік зміцнення схилів. Особлива увага приділена адаптації систем оборони до природного рельєфу, зокрема використанню мисового розташування укріплень, ескарпування та терасування схилів, що давало змогу максимально ефективно використовувати наявний ландшафт для захисту. Окреслено роль дерево-земляних конструкцій, які в поєднанні з кількома лініями оборони (чотири вали з ровами) допомагали ефективно стримувати атаки, зокрема кочових племен, що не мали облогової техніки. З’ясовано, що укріплення будувались з урахуванням досяжності ворога, зокрема вали, розташовували на відстані, що відповідала прицільному радіусу стрільби з луків того часу. У статті також проаналізовано археологічні дослідження, які проводили на території Теребовлі у ХХ та на початку ХХІ ст., зокрема під керівництвом провідних українських учених. Окрему увагу приділено хронології формування укріплень на Замковій горі, їхній реконструкції в князівський період та ролі князя Василька Теребовлянського. Розглянуто вплив соціально-політичних чинників на розвиток оборонного будівництва, зокрема становлення князівської влади та зростання загроз від іноземних нападників. Визначено особливості бойових платформ, зрубних стін, гурдицій та бійниць. Підкреслено недостатній рівень використання фланкового обстрілу та кам’яних конструкцій, що свідчить про еволюційний характер розвитку фортифікаційного мистецтва в регіоні. У підсумку доведено, що Теребовлянська фортеця є унікальним прикладом трансформації оборонних споруд упродовж кількох епох, а її вивчення становить важливий складник історії фортифікації України та Європи загалом.
Посилання
Demetrykiewicz W. 1900 Poszukiwania archeologiczne w powiecie Trembowelskim w Galicyi wschodniej. Materіały Antropologiczno-Archeologiczne i Etnograficzne. Kraków. S. 92–125.
Janusz B. Przeszłość i Zabutki województwa Tarnopolskiego. arnopol, 1926. 283 s.
Czołowski, Aleksander. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwów: nakł. aut., 1892. 70 s.
Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961. 561 с.
Тимощук Б.О. Теребовля – місто Галицької Русі. Галич і Галицька земля. Київ – Галич, 1998, С. 124–127.
Ягодинська М. О. Археологічні дослідження давньоруського святилища ХІІ–ХІІІ ст. Західному Поділлі. Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в ІІ пол. першого – на початку другого тис. н.е. Чернівці, 1994. С. 54–56.
Чорноус В. О. Розвідкові роботи у Теребовлі та Микулинцях Тернопільської області. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1991. № 2. С. 101–102.
Ягодинська М. О. Археологічні дослідження давньоруських пам’яток на Західному Поділлі. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1991. С. 104–106.
Строцень Б. Звіт про археологічні дослідження Скалатського замку в 2007 році.
Миська Р. Г. Літописний Теребовль у світлі археологічних джерел. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 14. Львів: Ін-т українознавства ім. Крип’якевича НАН України, 2010. С. 313.
Завітій. Б. І. Дослідження лошнівського городища ранньозалізного віку та його околиць у 2008 р. Вісник інституту археології Львівського національного університету, 2009. Вип. 4. С. 111–129.
Ягодинська М. Давньоруські пам’ятки Західного Поділля у Х-ХІІІ століттях. Тернопіль : ТОВ «Терно-граф», 2018. 288с., іл.
Абашина Н. С., Відейко М. Ю. Повість про велике розселення слов’ян. Україна – Історія великого народу. Київ : Кріон, 2011. 256 с.
Миська Р. Г. 2004 Звіт про археологічні дослідження на території Теребовлянського, Бучацького та Чортківського р-нів Тернопільської обл. у 2004 р. (рукопис) / 2004/158 архів ІА НАН України.
Строцень Б. С., Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Звіт про археологічні дослідження по вул. кн. Василька, 102 А в м. Теребовля Тернопільської обл. у 2006 році (рукопис). Львів, 2006. 18 с.
Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Археологічні дослідження у Теребовлі. Львів : АДЛУ, 2006. Вип. 9. С. 249–268.
Миська Р.Г. Літописний Теребовль у світлі археологічних джерел. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2010. Вип. 14. С. 313–323.
Тимощук Б. О. Дослідження давньоруської Теребовлі. VІ Подільська історико-краєзнавча конференція : тези доп., Кам’янець-Подільський, 1985. С. 57–59.
Повість минули літ. Київ : Веселка, 1989. 224 с.
Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України. (5000–900 рр. до Р. Х.). Київ, 2006. 337 с.
Ягодинська М. Археологічні дослідження в м. Теребовля Тернопільської області та його околиці в 2002 році. Археологічні відкриття України 2001–2002 рр. Київ, 2003. № 1. С. 11–15.
Винокур І. С., Телегін Д. Я.. Археологія України : Підручник. Тернопіль, 2004. 480 с. іл.
Czołowski, Aleksander. Ikonografja wojenna Jana III. Warszawa, 1930. 39 s.
Герета І. Теребовля. Шлях через віки. Львів : «Каменяр», 1997. 127 с.
Пастернак Я. На Теребовельськім замку. Львів : Діло, 1931. № 2. С. 202.
Могитич Р. Архітектурно-археологічні дослідження м. Теребовлі Тернопільської області. Вісник Ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 1997. № 6. С. 19–22.
Czołowski, Aleksander. Jan III i zamek w Olesku. Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia 1935. 30 s.
Вечерський В. Замки і фортеці України. Київ : «Балтія-друк», 2005. 264 с.
Миська Р. Г. Долітописний Теребовль. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2008. Вип. 12. С. 292–303.
Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Дослідження городищ поблизу с. Біле на Чортківщині. Археологія і давня історія України. Вип. 2. Археологія Правобережної України. Київ : Інститут археології НАН України, 2010, С. 211–219.
Строцень Л. Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Київ, 2012. Вип. 21, ч. 1. С. 53–65.
Строцень Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році. Археологія і давня історія України. Вип. 2. Археологія Правобережної України. Київ : Інститут археології НАН України, 2010. С. 249–253.
Чачковський Л. Княжий город Теребовля. Життя і знання. Львів, 1932. С. 257–259.
Ягодинська М. О., Виногродська Л. І. Археологічні дослідження в м. Теребовлі Тернопільської обл. та його околиці в 2002 р. АВУ в 2001–2002 рр. Київ, 2003. С. 299–302.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.