THE DEVELOPMENT OF THE DEFENSIVE STRUCTURES OF THE TEREBOVLIA FORTRESS FROM THE EARLY IRON AGE TO THE RUS’ ERA
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.1.25Keywords:
Terebovlia Fortress, rampart, defensive structure, ditch, fortificationAbstract
The article presents a comprehensive analysis of the stages of development of the defensivearchitecture of the Terebovlya fortress from the Early Iron Age to the Rus period. On the basis of the results ofarchaeological excavations, written sources and historical and architectural research, the author character- ises the design features of fortifications such as ramparts, ditches, wooden fortifications and slope strength- ening techniques. Particular attention is paid to the adaptation of defence systems to the natural terrain, inparticular, the use of cape fortifications, escarpment and terracing of slopes, which allowed the most effectiveuse of the existing landscape for protection. The role of wood and earth structures, which, in combinationwith several lines of defence (four ramparts with ditches), allowed to effectively deter attacks, in particular of nomadic tribes that did not have siege equipment, is outlined. It is found that the fortifications were built takinginto account the enemy’s reach, in particular, the ramparts were located at a distance that corresponded to the targeting radius of archery at that time. The article also analyses the archaeological research conducted onthe territory of Terebovlia in the twentieth and early twenty-first centuries, in particular under the guidance of leading Ukrainian scholars. Particular attention is paid to the chronology of the formation of fortificationson Castle Hill, their reconstruction in the princely period, and the role of Prince Vasylko Terebovlianskyi. Theinfluence of socio-political factors on the development of defence construction, in particular the formation ofprincely power and the growth of threats from foreign attackers, is considered. The features of combat plat-forms, log walls, gurdjies and loopholes are determined. The author emphasises the insufficient use of flanking fire and stone structures, which indicates the evolutionary nature of the development of fortification art in theregion. As a result, it is proved that the Terebovlia fortress is a unique example of the transformation of defen-sive structures over several epochs, and its study is an important component of the history of fortification inUkraine and Europe as a whole.
References
Demetrykiewicz W. 1900 Poszukiwania archeologiczne w powiecie Trembowelskim w Galicyi wschodniej. Materіały Antropologiczno-Archeologiczne i Etnograficzne. Kraków. S. 92–125.
Janusz B. Przeszłość i Zabutki województwa Tarnopolskiego. arnopol, 1926. 283 s.
Czołowski, Aleksander. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwów: nakł. aut., 1892. 70 s.
Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961. 561 с.
Тимощук Б.О. Теребовля – місто Галицької Русі. Галич і Галицька земля. Київ – Галич, 1998, С. 124–127.
Ягодинська М. О. Археологічні дослідження давньоруського святилища ХІІ–ХІІІ ст. Західному Поділлі. Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в ІІ пол. першого – на початку другого тис. н.е. Чернівці, 1994. С. 54–56.
Чорноус В. О. Розвідкові роботи у Теребовлі та Микулинцях Тернопільської області. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1991. № 2. С. 101–102.
Ягодинська М. О. Археологічні дослідження давньоруських пам’яток на Західному Поділлі. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1991. С. 104–106.
Строцень Б. Звіт про археологічні дослідження Скалатського замку в 2007 році.
Миська Р. Г. Літописний Теребовль у світлі археологічних джерел. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 14. Львів: Ін-т українознавства ім. Крип’якевича НАН України, 2010. С. 313.
Завітій. Б. І. Дослідження лошнівського городища ранньозалізного віку та його околиць у 2008 р. Вісник інституту археології Львівського національного університету, 2009. Вип. 4. С. 111–129.
Ягодинська М. Давньоруські пам’ятки Західного Поділля у Х-ХІІІ століттях. Тернопіль : ТОВ «Терно-граф», 2018. 288с., іл.
Абашина Н. С., Відейко М. Ю. Повість про велике розселення слов’ян. Україна – Історія великого народу. Київ : Кріон, 2011. 256 с.
Миська Р. Г. 2004 Звіт про археологічні дослідження на території Теребовлянського, Бучацького та Чортківського р-нів Тернопільської обл. у 2004 р. (рукопис) / 2004/158 архів ІА НАН України.
Строцень Б. С., Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Звіт про археологічні дослідження по вул. кн. Василька, 102 А в м. Теребовля Тернопільської обл. у 2006 році (рукопис). Львів, 2006. 18 с.
Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Археологічні дослідження у Теребовлі. Львів : АДЛУ, 2006. Вип. 9. С. 249–268.
Миська Р.Г. Літописний Теребовль у світлі археологічних джерел. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2010. Вип. 14. С. 313–323.
Тимощук Б. О. Дослідження давньоруської Теребовлі. VІ Подільська історико-краєзнавча конференція : тези доп., Кам’янець-Подільський, 1985. С. 57–59.
Повість минули літ. Київ : Веселка, 1989. 224 с.
Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України. (5000–900 рр. до Р. Х.). Київ, 2006. 337 с.
Ягодинська М. Археологічні дослідження в м. Теребовля Тернопільської області та його околиці в 2002 році. Археологічні відкриття України 2001–2002 рр. Київ, 2003. № 1. С. 11–15.
Винокур І. С., Телегін Д. Я.. Археологія України : Підручник. Тернопіль, 2004. 480 с. іл.
Czołowski, Aleksander. Ikonografja wojenna Jana III. Warszawa, 1930. 39 s.
Герета І. Теребовля. Шлях через віки. Львів : «Каменяр», 1997. 127 с.
Пастернак Я. На Теребовельськім замку. Львів : Діло, 1931. № 2. С. 202.
Могитич Р. Архітектурно-археологічні дослідження м. Теребовлі Тернопільської області. Вісник Ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». Львів, 1997. № 6. С. 19–22.
Czołowski, Aleksander. Jan III i zamek w Olesku. Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia 1935. 30 s.
Вечерський В. Замки і фортеці України. Київ : «Балтія-друк», 2005. 264 с.
Миська Р. Г. Долітописний Теребовль. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2008. Вип. 12. С. 292–303.
Миська Р. Г., Погоральський Я. В. Дослідження городищ поблизу с. Біле на Чортківщині. Археологія і давня історія України. Вип. 2. Археологія Правобережної України. Київ : Інститут археології НАН України, 2010, С. 211–219.
Строцень Л. Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Київ, 2012. Вип. 21, ч. 1. С. 53–65.
Строцень Л.Д. Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році. Археологія і давня історія України. Вип. 2. Археологія Правобережної України. Київ : Інститут археології НАН України, 2010. С. 249–253.
Чачковський Л. Княжий город Теребовля. Життя і знання. Львів, 1932. С. 257–259.
Ягодинська М. О., Виногродська Л. І. Археологічні дослідження в м. Теребовлі Тернопільської обл. та його околиці в 2002 р. АВУ в 2001–2002 рр. Київ, 2003. С. 299–302.
Downloads
Published
Issue
Section
License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.