ПСИХОСЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА КОЛЬОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.2.5Ключові слова:
колір, психосемантика, прагматика кольору, філософія мистецтва, естетика опору, воєнне мистецтво України, архетип, культурна пам’ятьАнотація
Мета статті полягає у філософсько-культурологічному аналізі психосемантики та прагматики кольору як феномену людського досвіду, що поєднує когнітивні, емоційні й соціально-комунікативні виміри. Основну увагу зосереджено на розкритті механізмів функціонування кольору у філософії, мистецтві та сучасному українському культурному просторі в умовах війни.Методологія дослідження ґрунтується на феноменологічному, герменевтичному та семіотичному підходах, а також на психосемантичному аналізі й культурній герменевтиці, що дає змогу інтерпретувати колір як форму мислення і спосіб духовного самовираження. Наукова новизна полягає в осмисленні кольору як універсального семіотичного коду культури, який інтегрує сенсорне, естетичне, архетипічне й когнітивне начала, а також у розкритті його етичного та духовного потенціалу у воєнному мистецтві України. Висновки. Колір у сучасному гуманітарному дискурсі постає не лише елементом естетики, а й інтегральним філософським та комунікативним феноменом. У контексті війни він набуває онтологічного значення, перетворюючись на символ внутрішнього світла, пам’яті й опору. Українська воєнна палітра (чорний, сірий, синій, золотий, білий) відображає культурну стійкість, духовну зрілість і націєтворчий потенціал мистецтва. Колір функціонує як медіатор між особистим і колективним досвідом, поєднуючи етичне, емоційне й філософське начала в єдину систему символічного мислення.
Посилання
Jung C. G. Man and His Symbols. London : Aldus Books, 1964. 320 p.
Kalderon M. E. Form without Matter: Empedocles and Aristotle on Color Perception. Oxford : Oxford University Press, 2015. 240 p.
Lin Y., Xu W., Liu Q. Advances in Color Science: From Color Perception to Color Metrics. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. P. 1–5.
Maule J., Skelton A. E., Franklin A. The Development of Color Perception and Cognition. Annual Review of Psychology. 2023. Vol. 74. P. 87–111.
Merleau-Ponty,M. Phénoménologie de la perception. Paris : Éditions Gallimard, 1945. 495 p.
Morris C. Foundations of the Theory of Signs. Chicago : University of Chicago Press, 1938. 97 p.
Muratbekova M., Shamoi P. Color-Emotion Associations in Art: Fuzzy Approach. arXiv preprint arXiv:2311.18518, 2023. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2311.18518
Osgood C. E. The Measurement of Meaning. Urbana : University of Illinois Press, 1957. 128 p.
Roque G. Colour Theory: Definition, Fields and Interrelations. Lisboa : University of Lisbon Press, 2023. 156 p.
Sassi M. M. Philosophical Theories of Colour in Ancient Greek Thought. Ancient Philosophy. 2022. Vol. 39, No. 2. P. 40–60.
Schloss K. B. Color Semantics in Human Cognition. Madison : University of Wisconsin, 2024. 210 p.
Schönfeld M. Goethe’s Theory of Colours and its Philosophical Relevance Today. In: A. van Brakel, R. Krause (Eds.). Color Science and the Philosophy of Color: Contemporary Readings. London : Routledge, 2020. P. 45–68.
Watkins, M., Shech, E. The Metaphysics of Color. Cambridge : Cambridge University Press, 2025. 224 p.
Westphal J. Colour: A Philosophical Introduction. Cambridge, Mass : Blackwell, 1991. 210 p.
Wittgenstein L. Bemerkungen über die Farben [Remarks on Colour] / Ed. by G. E. M. Anscombe. Oxford : Basil Blackwell, 1977. 120 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
