ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ БІЖЕНЦІВ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (2002–2004 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.2.8Ключові слова:
біженці, мігрант, міграція, міграційні процеси, пункт тимчасового розміщення біженцівАнотація
Мета статті – на основі архівних джерел та досягнень історіографії проаналізувати діяльність державних органів міграційної служби України у 2002–2004 рр. у напрямі забезпечення прав біженців в умовах формування національної системи притулку та імплементації міжнародно-правових норм. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, наукової об’єктивності та системності. Такий підхід дав змогу забезпечити можливість неупередженого висвітлення логічних змін в історичному процесі визначеного дослідження. На основі міждисциплінарного підходу використано логічний, історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний та ретроспективний методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні вперше системно та комплексно розглянуто й проаналізовано діяльність державних органів міграційної служби України у сфері забезпечення прав біженців у період 2002–2004 рр. Висновки. Уперше здійснено цілісне дослідження функціонування державної системи захисту біженців в Україні на етапі інституційного становлення після ухвалення нового Закону України «Про біженців» від 21 червня 2001 р. Виявлено та проаналізовано організаційно-правові механізми й практичні підходи, що застосовувалися державними органами міграційної служби України для забезпечення прав біженців, включно з процедурою надання статусу, соціального захисту та дотримання принципу non-refoulement. Уведено в науковий обіг нові архівні та відомчі документи, що деталізують практичну роботу державних органів міграційної служби України.
Посилання
Віднянський С. В. Україна в історії Європи ХІХ – початку ХХІ ст.: історичні нариси: монографія. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2020. 814 с
Голобородько Д. В. До питання компетенції Державної міграційної служби України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць, 3 (67), 2013. С. 157–163.
Гурін Д. М. Правовий статус Державної міграційної служби в забезпеченні реалізації державної політики у сфері міграції. Підприємництво, господарство і право, 7, 2020. С. 144–148.
Даниленко В. М. Особливості міграційної політики радянської держави у другій половині ХХ ст. Україна крізь віки : Зб. наук. пр. на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2010. С. 787–808.
Лавер О. Г. Війни та народонаселення країн світу у ХХ–ХХІ століттях (1900–2016 рр.) : монографія. Ужгород : РІК-У, 2018. 760 с.
Малиновська О. А. (2021). Міграція та міграційна політика в Україні: трансформації доби незалежності. MIGRATION & LAW VOLUME 1, ISSUE 1, 2020. С. 10–26. URL: https://nam.kyiv.ua/files/publications/mandl-202101.pdf.
Пекарчук В. М. Розподіл повноважень органів державної влади України у сфері культури етноменшин: основні тенденції 1990–2000-х років. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць, 1 (80), 2016. С. 36–45.
Про Державний комітет України у справах національностей та міграції : Указ Президента України від 13 вересня 2001 р. № 836/2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/836/2001#Text.
Про Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції : Указ Президента України від 19 березня 2002 р. № 269/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269/2002#Text.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5252. Оп. 5. Спр. 2. 126 арк.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5252. Оп. 5. Спр. 20. 217 арк.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





