ПОВОЄННА СИСТЕМА БЕЗПЕКИ І ПРОБЛЕМА КОРДОНІВ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.2.9Ключові слова:
повоєнна система безпеки, Друга Річ Посполита, державні кордони, Версальська система, міжнародні договори, територіальні зміни, міжвоєнний період, дипломатіяАнотація
Мета дослідження – проаналізувати формування та еволюцію повоєнної системи безпеки в Європі після Першої світової війни й з’ясувати, як міжнародні договори, дипломатичні рішення та геополітичні фактори вплинули на встановлення, зміну й проблемність державних кордонів Другої Речі Посполитої в 1918–1939 рр. Методологічну основу становить комплекс загальнонаукових і спеціально-історичних методів, що забезпечують об’єктивне та всебічне вивчення проблеми.Використано історико-генетичний метод для простеження формування системи безпеки та кордонів Польщі; історико-порівняльний – для зіставлення міжнародних позицій і договорів; історико-системний – для аналізу повоєнної безпекової архітектури як цілісного явища. Метод критичного аналізу джерел дав змогу опрацювати офіційні документи, дипломатичні матеріали та публікації міжвоєнного часу. Хронологічний і проблемно-тематичний підходи забезпечили логічну побудову дослідження та виокремлення ключових аспектів теми. Наукова новизна роботи полягає в комплексному розгляді проблеми формування кордонів Другої Речі Посполитої в контексті повоєнної системи безпеки Європи.У дослідженні поєднано аналіз міжнародно-правових актів, дипломатичних рішень і геополітичних факторів, що впливали на територіальну конфігурацію Польщі в 1918–1939 рр. Зосереджено увагу не лише на політичних і правових аспектах, а й на їх взаємозв’язку з безпековими стратегіями великих держав та регіональних акторів, що дає змогу по-новому інтерпретувати причини нестабільності польських кордонів у міжвоєнний період. Висновки. Повоєнна система безпеки, сформована після Першої світової війни на основі Версальсько-Вашингтонських договорів, мала вирішальне значення для становлення кордонів Другої Речі Посполитої. Вона ґрунтувалася на поєднанні міжнародно-правових актів, дипломатичних рішень великих держав і геополітичних реалій Східної Європи. Польська держава, відновлена після тривалого періоду поділів, стала одним із ключових елементів нової безпекової архітектури регіону. Проблема кордонів Другої Речі Посполитої виявилася складною та суперечливою: їх установлення супроводжувалося конфліктами із сусідніми державами, дипломатичними переговорами та міжнародними арбітражами. Західні кордони здебільшого визначалися рішеннями великих держав, тоді як на сході вони формувалися в умовах воєн і нестабільності. Міжнародна система безпеки виявилася недостатньо ефективною в гарантуванні стабільності цих кордонів, що зумовило напруженість у міждержавних відносинах та створило передумови для майбутніх конфліктів.
Посилання
War memoirs of Devid Lloyd George. Boston: Little, Brown, and company, 1937. 448 s.
Оксана Парнета. Польща: міжнародні відносини у добу відродження (1918–1923). Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2013. Вип. 11. С. 329–334.
Цвєтков Т. Міжнародні відносини і зовнішня політика (1917–1945 рр.). Київ : Либідь, 1997. 232 с.
Коппель О. А. Міжнародні системи як об’єкт наукового дослідження в контексті парадигмальної еволюції науки. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe: електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. Маршалек-Кава (голов. ред.), Д. В. Яковлев (відп. ред.); НУ «ОЮА». Одеса, 2017. Вип. 7. С. 18–22.
Теміров Ю. Версальський порядок: столітня тінь гетерогенності. Історичні і політологічні дослідження. 2019. № 1. С. 17–22.
Прихненко М. І., Парчевська В. В. Ідеологічний чинник і Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин. Науковий журнал «Політикус». 2021. Випуск 1. С. 121–125.
Traktat pokoju między mocarstwami sprzymierzonemi i skojarzonemi i Niemcami, podpisany w Wersalu dnia 28 czerwca 1919 roku. URL: https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzu-dziennik-ustaw/traktat-pokoju-miedzy-mocarstwami-sprzymierzonemi-i-skojarzonemi-i-16877123 (дата звернення: 10.10.2023).
Липовецький С. Велика шахівниця: українсько-польське протистояння. URL: https://tyzhden.ua/velyka-shakhivnytsia-ukrainsko-polske-protystoiannia/ (дата звернення: 12.10.2023).
Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
Алексієвець Л. Основні етапи формування кордонів Польщі та захист польської національної державності в 1918–1926 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка. Вип. 1. 2005. С. 145–161.
Kissinger H. Obama is like chess player. Der Spiegel. 07 Jun. 2009. P. 1–2.
Бурунов О. О. Прорахунки версальсько-вашингтонської системи міжнародних відносин в оцінках Г. А. Кіссінджера. Записки історичного факультету. 2015. Вип. 2. С. 155–163.
Ян Яцек Бруський, Любіца Гарбульова, Роман Сирота. Центральна Європа в міжнародних відносинах європейських держав від 1918 року до сучасності. Проспект навчального курсу. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. 75 с.
Міжнародні відносини та світова політика: підручник / кер. авт. кол. В. Ю. Крушинський; за ред. В. А. Манжоли. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. 863 с.
Krasuski J. Tragiczna me podleglość. Polityka zagraniczna Polski w latach 1919–1945. Poznan: Wydawnictwo Poznariskie, 2000. 347 s.
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. Київ : Основи, 1999. 903 с.
Isaacson W. Kissinger: A Biography. N.Y.: Simon Schuster, 1992. 893 p.
Литвин М. М. Історія ЗУНР. Львів : Олір, 1995. 368 с.
Онацький Є. Українська мала енциклопедія. Книжка V. Літери К-Ком. Буенос-Айрес : Накладом адміністратури УАПЦ в Арґентині, 1959. С. 567–692.
Критика влади в умовах війни – необхідна умова демократії. URL: https://bastion.tv/kritika-vladi-v-umovah-vijni-neobhidna-umova-demokratiyi_n53229 (дата звернення: 22.10.2022).
Жорж Клемансо. URL: https://timenote.info/ua/Zhorzh-Klemanso.
Футала В. Питання української державності на міжнародній арені (1919–1923): дослідження та інтерпретації польських істориків. Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. 2020. Випуск 5/47. С. 250–270.
Чедолума І. Один епізод з життя Жоржа Клємансо, або Як французький прогресивний орієнталізм зустрівся з Галичиною. URL: https://uamoderna.com/notes/odyn-epizod-z-zhyttya-zhorzha-klemanso-abo-yak-franczuzkyj-progresyvnyj-oriyentalizm-zustrivsya-z-galychynoyu/ (дата звернення: 20.10.2022).
Павлишин О. «Тигр у підніжжя галицького Сіону: Буськ очима Клємансо». Україна модерна. 2023. Число 24. Тематичний випуск. С. 259–266.
Гушуляк І. Л. Українське питання» на Паризькій мирній конференції 1919 р. URL: http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/207 (дата звернення: 20.10.2022).
Міжурядова угода між Польщею і Чехословаччиною про врегулювання митно-прикордонних відносин. Копія. ЦДІАЛ України. Ф. 162. Оп. 1. Спр. 297. 98 арк.
Карпенко Т. Сутність і протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи. Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка-2019»: матеріали XXІ Все- української наукової конференції молодих учених. 2019. С. 85–87.
Zieliński Н. Historia Polski 1914–1939. Wroclaw: Ossolineшn, 1985. 317 s.
W sprawie przekraczania granicy polsko-gdańskiej przez obywateli polskich. Dziennik Urzędowy Wojewodztwa Stanisławowskiego. Stanisławow, 15 lipca 1922. S. 3–4.
Schramm T. System wersalski i jego rozkład. Studia Maritima. 2016. Nr. 29. S. 115–125.
Rewizorski M. Zapomniane dziedzictwo Liga Narodów i historyczne ścieżki wyłaniania się międzynarodowego porządku handlowego. Przegląd zachodni. 2020. Nr. 3. S. 7–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





